Бюлер Карл
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бюлер Карл

Бюлер (Bühler) Карл (27.5.1879, Меккесхейм, Баден, — 24.10.1963, Лос-Анджелес), німецький психолог. З 1922 професор Віденського університету. У 1938, після фашистської окупації Австрії, переїхав в США. Будучи учнем О. Кюльпе, в перший період своєї наукової діяльності примикав до вюрцбургськой школі і вважав, що основним методом вивчення мислення має бути самоспостереження випробовуваних, здатних при обдумуванні завдання фіксувати дорогу, яка приводить до рішення. Розглядаючи розвиток психіки, Би. виділяє в нім 3 типи структур: інстинкт, дрессуру (навчення) і інтелект, зв'язуючи виникнення останнього з появою актів раптового розуміння (Aha-erlebnis). У структурі інтелекту Б. розрізняє 3 категорії елементів: образи, інтелектуальні відчуття і власне думки, позбавлені плотсько-образного характеру і складові, по Б., головний предмет психологічного дослідження. Зігравши важливу роль в розширенні уявлень про вміст мислення, концепція Б., проте, зіткнулася з серйозними труднощами при поясненні розвитку мислення у дітей, оскільки вона не виходила за рамки чистого опису інтелектуальних процесів і не показувала конструктивних механізмів мислення і реальних доріг їх формування. В зв'язку з цим роботи Б. піддавалися грунтовній критиці в психологічній літературі (зокрема, радянським психологом Л. С. Виготським і швейцарським психологом Же. Піаже). Б. належить ряд робіт по психологічних аспектах мови і теоретичних підставах психології. Зокрема, в книги «Криза психології» (1927) Би. висунув ідею, що криза психології як науки може бути здоланий синтезом трьох різних підходів — суб'єктивно-психологічного, об'єктивно-психологічного і культурно-історичного.

загрузка...

  Соч.: Handbuch der Psychologie, Jena, 1922; Ausdruckstheorie, Jena, 1933: Sprachtheorie, Jena, 1934; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Духовний розвиток дитяти, [М.], 1924; Нарис духовного розвитку дитяти, М., 1930.

  Літ.: Ярошевський М. Р., Історія психології, М., 1966, гл.(глав) 12; Piaget J., La psychologie de l''intelligence. P., 1947, ch. 2.

  М. Р. Ярошевський.