Буїди, Бувейхиди, іранська (дейлемітськая) династія, що правила в Західному Ірані і Іраку в 935—1055. Заснована трьома братами — Ахмедом, Алі і Хасаном Буїдамі, спочатку полководцями іранської династії Зійарідов. До 935 Би. завоювали Західний Іран, в 945, захопивши Багдад, поклали політичному існуванню халіфату Аббасидов і стали фактично самостійними правителями феодальної держави, названої по родовому імені їх династії державою Б. Во 2-ій половині 10 ст прийняли старовинний Іранський титул шахиншахів . Найбільш видатний представник Би. — Адуд ад-Даула (правив в 949—983) на якийсь час об'єднав всі долі держави Б. Прі йому була розширена Зрошувальна мережа, велося велике будівництво в столиці Б. — Ширазе, в Багдаді і ін. містах. Правління Б. характеризувалося подальшим розвитком феодалізму, що виразилося в зростанні земель ікта . Би. надавали заступництво шиїзму .
Посилення феодальної роздробленості і міжусобиці в кінці 10 — початку 11 вв.(століття) ослабили Б. У 1029 східна частина держави Б. була підпорядкована Махмудом Газневідом. Навала сельджуков в 1055 поклало правлінню Б.
