Буряти (самоназваніє — бурять), нація, корінне населення Бурятської АССР. Живуть також в Агинськом бурятському національному окрузі Читинської області РРФСР, Усть-ордінському бурятському національному окрузі Іркутської області РРФСР і деяких ін. районах цих областей. Групи Б. живуть також в північній частині МНР(Монгольська Народна Республіка) і на З.-В.(північний схід) КНР(Китайська Народна Республіка). Чисельність Би. у СРСР 253 тис. чіл. По антропологічним ознакам Би. відносяться до центрально-азіатського типа раси монголоїда . Говорять на бурятській мові . Древня релігія Б. — шаманство, витиснене в Забайкаллі ламаїзмом . Більшість західних Би. формально вважалося православним, але зберігало шаманство. Пережитки шаманства зберігалися і в Би.-ламаистов.
В 17 ст Би. складали декілька племінних груп, найбільшими серед яких були булагати, ехиріти, хорінци і хонгодори. У склад Би. увійшло пізніше деяке число монголів і пологів евенків, що асимілювали. Зближення бурятських племен між собою і їх подальша консолідація в єдину народність були історично обумовлені близькістю їх культури і діалектів, а також соціально-політичним об'єднанням племен після їх входження до складу Росії. В основному цей процес завершився в кінці 17—18 вв.(століття) В ході формування бурятської народності племінні відмінності загалом стерлися, хоча діалектні особливості збереглися.
Основу господарства Б. складало скотарство, напівкочове в західних і кочове в східних племен; деяку роль в економіці грали полювання і рибальство. У 18—19 вв.(століття) інтенсивно поширилося землеробство, особливо в Іркутській губернії і Західній Забайкаллі. Б. випробували сильний вплив російської матеріальної і духовної культури. З початку 19 ст в Би. стала поширюватися освіта, виникли перші школи, почала складатися національна інтелігенція. Після Жовтневої революції, за роки соціалістичного будівництва бурятська народність перетворилася в соціалістичну націю. Про історію, господарство і культуру див.(дивися) Бурятська Автономна Радянська Соціалістична Республіка .
Літ.: Народи Сибіру, М-код.—Л., 1956 (бібл., с. 999—1000). Див. також літ.(літературний) до ст. Бурятська АССР.
