Шаманство, шаманізм, рання форма релігії у більшості народів, що виникла при первіснообщинному устрої. Заснований на вірі в спілкування шамана, що знаходиться в стані ритуального екстазу (камланіє), з духами. Форми камланія, уявлення про духи, міра спеціалізації шаманів розрізнялися у окремих народів. У деяких народів Ш. пережіточно зберігалося в умовах класового суспільства. Складні форми придбало Ш. у народів Сибіру (тувинці, евенки якути і ін.). Камланіє сибірських шаманів, одягнених в спеціальні костюми, супроводилося ударами в бубон, несамовитими танцями, гіпнозом, різними фокусами, чревовіщанням і т.п. і було як би подорожжю в світ духів (інколи на «коні» або «оленеві», яким вважався бубон), боротьбою з ними. Професійні шамани були нервовими, легко збудливими людьми, здатними викликати у себе стан екстазу і галюцинації, що протікав у формі саморегуліруємого істеричного припадку. У деяких народів Азії, Африки, Центральної Америки, Полінезії Ш. співіснувало з іншими формами релігії. Пережитки Ш. включають багато пізніх релігійних систем (наприклад, «раденія» в секті хлистів, зікри дервішів в ісламі). У народів СРСР Ш. майже повністю зникло.
Літ.: Михайлівське Ст М., Шаманство, ст 1, М., 1892; Попів А. А., Матеріали для бібліографії російської літератури по вивченню шаманства північноазіатських народів, Л., 1932; Штернберг Л. Я., Первісна релігія в світлі етнографії, Л., 1936; Анісимов А. Ф., Релігія евенків..., М-код.—Л., 1958; Токарев С. А., Ранні форми релігії і їх розвиток, М., 1964; Вайнштейн С. І., Тувинське шаманство, М., 1964; Paulson I., Hultkrantz A., Jettmar K., Die Religionen Nordeurasiens und der amerikanischen Arktis, Stuttgart, 1962; Eliade М., Schamanismus und archaische Ekstasetechnik, Zürich — Stuttg., 1957; Popular beliefs and folklore tradition in Siberia, Bloomington, 1968.
