Болгарський революційний центральний комітет (БРЦК), революційна організація, що очолювала в 70-х рр. 19 ст національно-визвольну боротьбу болгарського народу проти іга Османа. БРЦК був створений за ініціативою Ст Льовського і Л. Каравелова (на думку болгарського історика А. Бурмова — в 1869 в Бухаресті, по думці Д. Косева — в 2-ій половині 1870). До складу БРЦК поряд з революційними демократами на чолі с В. Льовським входили і особи, що вагалися між революціонерами і лібералами. Програма комітету проголошувала метою звільнення Болгарії від турецького іга «за допомогою революції, використовуючи зброю і інші засоби». Статут БРЦК (складено Ст Льовським) передбачав освіту в країні широкої мережі місцевих комітетів. Створені під керівництвом Ст Льовського, вони почали підготовку до повстання. Що почалося у вересня 1875 повстання було розгромлене, після чого посилилися розбіжності в БРЦК. Ряд його членів (Х. Ботев і ін.) вийшли із складу комітету. У 1876 БРЦК фактично припинив свою діяльність.
Літ.: Бурмов А., Б'лгарськи революційний центральний комітет [1868—1877], 2 видавництва. С. [1950]; Сидельников С. І., Боротьба течій в першому Болгарському революційному центральному комітеті, Хар., 1962.
