Болгаро-чехословацький договір 1968 Про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу, підписаний в Празі 26 квітня з боку Болгарії першим секретарем ЦК БКП, головою Ради Міністрів НРБ(Народна Республіка Болгарія) Т. Жівковим, з боку Чехословакії — першим секретарем ЦК КПЧ А. Дубчеком і головою уряду ЧССР(Чехословацька Соціалістична Республіка) О. Черником. Поміщений на 20 років. Договір констатує, що ГДР(Німецька Демократична Республіка) є важливим чинником європейської безпеки, а західнонімецькі сили мілітаризму і реваншизму загрожують світу. Відзначаючи важливу роль болгаро-чехословацького договору 1948, а також враховуючи зміни, що сталися в Європі і в світі, договірні сторони, відповідно до принципів соціалістичного інтернаціоналізму, на основі рівноправ'я, суверенітету невтручання у внутрішні справи один одного, зобов'язалися і надалі укріплювати дружбу і розвивати всесторонню співпрацю, координувати народно-господарські плани на основі соціалістичного розподілу праці, спеціалізації і кооперації виробництва, сприяти співпраці в рамках СЕВ(Рада економічної взаємодопомоги), укріплювати згуртованість світової соціалістичної співдружності, докладати зусилля до вирішення найважливіших міжнародних проблем сучасності на основі політики мирного співіснування і Статуту ООН(Організація Об'єднаних Націй). Обидві сторони, вказавши на незаконність Мюнхенського договору 1938 із самого початку, виразили прагнення до забезпечення світу в Європі, важливим чинником якого є недоторканість існуючих кордонів, і, відповідно до Варшавським договором 1955 і ст. 51 Статуту ООН(Організація Об'єднаних Націй), зобов'язалися негайно надавати один одному усіляку допомогу, включаючи військову, в разі озброєного нападу якої-небудь держави або групи держав, і консультуватися по всіх питаннях, що цікавлять їх.
