Бойля крапка, точка мінімуму на ізотермі реального газу, змальованій в координатах р, — pv (див. рис ., р — тиск газу, V — займаний газом об'єм); названа по імені англійського ученого Р. Бойля .
Поблизу Б. т. невеликі ділянки ізотерм реального газу можна приблизно розглядати як відрізки горизонтальних прямих, що представляють, згідно Клапейрона рівнянню pv = mrt, ізотерми ідеального газу ( Т — абсолютна температура, R — газова постійна, т — маса газу). Іншими словами, Би. т. визначає температуру, при якій для даного реального газу застосовне рівняння ідеального газу. Ділянка ізотерми аЬ (зліва від Би. т.) відповідає умовам, коли реальний газ більш стискуваний, ніж ідеальний; ділянка bc (праворуч від Би. т.) відповідає умовам меншої стисливості реального газу в порівнянні з ідеальним. Зліва від Би. т. позначається переважаючий вплив сил тяжіння між молекулами, що полегшують стискування газу, праворуч від Би. т. — вплив власного об'єму молекул, що перешкоджає стискуванню. Поблизу Б. т. ці чинники, що відрізняють реальний газ від ідеального, взаємно компенсуються.
Лінія що сполучає Б. т. окремих ізотерм, називається кривий Бойля. Точка цієї кривої, лежача на осі ординат ( р = 0), визначає т.з. температуру Бойля Т в . Для газу, що підкоряється Ван-дер-Ваальса рівнянню, Т в = 3,375 T до , де T до — критична температура . При Т < T до можливе повне зріджування газу під тиском, при Т<Т у можливе часткове зріджування газів при дроселюванні, див.(дивися) Джоуля — Томсона явище .