Блювота, складний рефлекторний акт, при якому вміст шлунку мимоволі викидається через рот; обумовлений збудженням блювотного центру, розташованого в довгастому мозку. При Р. відбувається спазм сторожа і відкриття кардії шлунку; в результаті, антиперистальтичних скорочень їжа переміщається по напряму від шлунку до стравоходу і викидається назовні унаслідок судорожного, толчкообразного скорочення дихальної мускулатури і м'язів передньої черевної стінки. При цьому гортань піднімається, надгортанник опускається, голосова щілина т.ч. закривається і блювотні маси не потрапляють в дихальні дороги; їх проникненню в носову порожнину перешкоджає піднімання м'якого піднебіння. Причини Р.: дія на слизисту оболонку шлунку дратівливих речовин, безпосередній вплив токсинів на блювотний центр, роздратування рецепторів, наприклад при захворюваннях органів черевної порожнини, мозку і його оболонок і т.д. Можлива психогенна, умовнорефлекторна, Р. Как правило, Р. — захисний акт, т.к. с її допомогою з шлунку віддаляються шкідливі речовини. Проте часто виникаючий Р. (наприклад, неприборкний Р. при пілоростенозі і ін. захворюваннях) може привести до обезводненню організму, порушенню мінерального обміну і кислотно-лужної рівноваги. Небезпечний Р. в стані алкогольного сп'яніння,коми, в період виходу хворого із стану наркозу, т.к. вследствіє атонії надгортанника і м'якого піднебіння блювотні маси можуть потрапляти в носову порожнину і верхні дихальні дороги, що може стати причиною асфіксії . Р. — приватна ознака багатьох патологічних станів тварин (м'ясоїдних, всеїдних, жуйних).
