Бернштейн Сергій Гнатович [2(14) .1.1892, Тіфліс, — 28.10.1970, Москва], радянський мовознавець. Закінчив університет Петрограду (1916). Учень Л. Ст Щерби . Наукову діяльність почав в Ленінградському університеті (1919—29). Професор московських вузів (1935—47), МГУ(Московський державний університет імені М. Ст Ломоносова) (1947—54). У роботі «Питання вчення вимові» (1937) Би. сформулював оригінальну фонологічну концепцію, згідно якої в пізнаванні слів при сприйнятті мови істотною є загальна подоба слова, а не лише диференційовані ознаки фонем. Би. створив фонотеку читання віршів поетами при фонетичній лабораторії в інституті живого слова (1919—23), пізніше в кабінеті поетичної мови при інституті історії мистецтв (1920—30).
Соч.: Про методологічне значення фонетичного вивчення рим. (До питання про пушкінську орфоепію), у кн.: Пушкінська збірка пам'яті С. А. Венгерова, М.— П., 1922; Стих і декламація, в збірці: Російська мова. Нова серія, ст 1, Л., 1927; Досвід аналізу словесної інструментовки, в збірці: Поетика, літопис відділу словесних мистецтв, Л., 1929; Проти ідеалізму у фонетиці, «Ізв. АН(Академія наук). Відділення літератури і мови», 1952, т. 11, ст 6; Основні поняття фонології, «Питання мовознавства», 1962 № 5.
Літ.: Праці учених філологічного факультету Моськ. університету по слов'янському мовознавству. Бібліографіч. покажчик, М., 1960; Панів М. Ст, Російська фонетика, М., 1967.
