Бернштейн Сергій Натановіч [22.2(5.3) .1880, Одеса, — 26.10.1968, Москва], радянський математик, академік АН(Академія наук) СРСР (1929; член-кореспондент 1924) і АН(Академія наук) УРСР (1925). У 1907—33 викладав в Харківському університеті (з 1920 професор), в 1933—41 професор Ленінградського політехнічного інституту і БРЕШУ(Ленінградський державний університет імені А. А. Жданова), з 1935 працював в Математичному інституті АН(Академія наук) СРСР. Іноземний член Паризькою АН(Академія наук) (1955) і ін. іноземних наукових установ. Основні роботи відносяться до теорії диференціальних рівнянь, теорії функцій і теорії вірогідності. Б. знайдені умови аналітичної вирішень рівнянь 2-го порядку еліптичного і параболічного типів, розроблені нові методи вирішення граничних завдань для нелінійних рівнянь еліптичного типа. Продовжуючи і розвиваючи ідеї П. Л. Чебишева про наближення функцій многочленами, Би. і його учні створили нову гілку теорії функцій — конструктивну теорію функцій. У теорії вірогідності Б. розробив першу за часом (1917) аксіоматику, продовжив і в деякому відношенні завершив дослідження петербурзької школи Чебишева — Марков по граничних теоремах, розробив теорію слабозавісимих величин, досліджував стохастичні диференціальні рівняння і вказав на ряд вживань імовірнісних методів у фізику, статистику і біології. Державна премія СРСР (1942). Нагороджений 2 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, а також медалями.
Соч.: Собр. соч.(вигадування), т. 1—4, [М.], 1952—64 (у 1-м-коді томі список робіт до 1952); Теорія вірогідності, М-код.—Л., 1946.
Літ.: Гельфонд А. О., Сарманов О. Ст, До вісімдесятиліття Сергія Натановіча Бернштейна, «Ізв. АН(Академія наук) СРСР. Серія математична», 1960, т. 24 № 3 (список робіт з 1950).
