Бернар Клервоський, Бернард (Bernard de Clairvaux; Bernardus abbas Clarae Vallis) (1090, Фонтен, Бургундія, — 20.8.1153, Клерво), діяч католицької церкви, теолог-містик. Походив із знатного бургундського роду. З 23 років чернець цистерцианського ордена, з 1115 настоятель заснованого ним монастиря в Клерво. Брав участь в створенні духовно-рицарського ордена тамплієрів, був натхненником 2-го хрестового походу (1147). Виступав проти теологічного раціоналізму П. Абеляра і різних єретичних течій. Відстоюючи непорушність церковного віддання, критикуючи ту, що складається схоластику за новини, Би. одночасно вносив до містики гостро особовий дух. Містичні тексти Б. відмічені ліризмом і устремлінням до самораськритію людського «я». Вони зробили великий вплив на містичний психологізм пізнього середньовіччя (Дж. Бонавентуру, Г. Сузої ін.). У 1174 був зарахований до лиця святих.
Соч.: Opera, t. 1—6, P., 1855—59 (Patrologiae cursus compi., ser. latina..., accur. J.-P. Migne, t. 182—185); у русявий.(російський) пер.(переведення)— Листи, в кн.: Абеляр П., Історія моїх лих, М., 1959, с. 127—51.
Літ.: Герье Ст, Західне чернецтво і папство, М., 1913, с. 27—138; Сидорова Н. А., Нариси по історії ранньої міської культури у Франції, М., 1953; Gilson Е., La théologie mystique de Saint Bernard, P., 1947; Hiss W., Die Anthropologie Bernhards von Clairvaux, B., 1924.
