Бенвеніст Еміль
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Бенвеніст Еміль

Бенвеніст (Benveniste) Еміль [рід. 27.5.1902, Халеб (Алепно), Сирія], французький мовознавець. Учень А. Мейе . Фахівець із загального і європейського мовознавства. Примикав до структурної лінгвістики. На відміну від Ф. де Соссюра, Би. вважає язиковий знак мимовільним, т.к. он обумовлений системою мови («Природа лінгвістичного знаку», 1939). Працює також в області загальної семіотики . Як індоєвропєїст відомий своєю теорією структури індоєвропейського кореня і багаточисельними роботами по іранських мовах.

Соч.: Noms d''agent et noms d''action en indoeuropéen, P., 1948: Problèmes sémantiques de la réconstruction, «Word», N.y., 1954 v. 10 № 2—3; Etudes sur la langue ossète, P., 1959; Problèmes de linguistique générale, P., 1966; у русявий.(російський) пер.(переведення) — Індоєвропейське іменне словотворення, М., 1955.