Бейдеман Михайло Степанович [10(22) .10.1839 — 5(17) .12.1887], російський революціонер. Походив з дворян Бессарабськой губернії. У 1860 закінчив Константіновськоє військове училище в Петербурзі. У тому ж році емігрував до Західної Європи. У Італії бився в загонах Гарібальдіа. Працював в Лондоні (під прізвищем Дубровіна) складачем в друкарні А. І. Герцена . В липні 1861 дізнавшись про проведення Селянської реформи 1861 і про політичні події, пов'язані з нею, вирішив повернутися до Росії. На кордоні в Улеаборге був затриманий. При обшуку в Би. знайдений підроблений маніфест, який від імені уявного «Костянтина Першого» закликав народ знищити самодержавство, обіцяв народові землю і самоврядність. По розпорядженню Олександра II без суду містився в одиночному висновку в Алексєєвськом равеліні 20 років. У 1881 переведений в лікарню для божевільних до Казані, де і помер. Життя Б. описана в романі О. Форш «Одягнені каменем».
Літ.: Щегольов П. Е., Таємничий в'язень, 2 видавництва, П., 1924; Гросул Ст, Кидель А., Михайло Бейдеман, «Дністер», 1962 №8, с. 151—57.
