Балтійська гряда, смуга грядково-горбистого моренного рельєфу, розташована уздовж берега Балтійського моря. Протягується від Данії (Ст Ютландії) через ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), ГДР(Німецька Демократична Республіка), Польщу в західні райони СРСР до р. Зап. Двіна (деякі дослідники вважають, що Б. р. в межах СРСР доходить до Фінської затоки). Загальна протяжність близько 1500 км., ширина 80—90 км., висота 200—300 м. Широко представлені кінцеві морени, ози, друмліни. У улоговинах між горбами — багаточисельні озера (найбільш великі — Мюріц, Снярдви, Мамри). Характерні широколистяні і змішані ліси. Б. р. розділена долинами річок на окремих піднесеності: Мекленбургськоє озерне плато, Поморське поозерье, Мазурське поозерье. Велика частина форм рельєфу Б. р. виникла під час верхнеплейстоценового заледеніння. З півдня Б. р. облямована зандровимі рівнинами і прадолінамі, з С. — рівнинами основної морени.