Балатонськая оборонна операція 1945, операція військ 3-го Українського фронту (командуючий Маршал Радянського Союзу Ф. І. Толбухин) 6—15 березня в районі оз.(озеро) Балатон (Угорщина) під час Великої Вітчизняної війни 1941—45. Завершивши Будапештську операцію 1944—45, війська 3-го Українського фронту приступили до підготовки настання на Відень. У складі фронту налічувалося 37 стрелк.(стрілецький), 3 кавалерійські і 6 болгарських піхотних дивізій, 2 танковий і 1 механізований корпус (понад 400 тис. чіл., ок. 7 тис. знарядь і мінометів, 400 танків і самохідних установок, ок. 1000 літаків). В середині лютого радянському командуванню стало відомо про зосередження в районі оз.(озеро) Балатон крупних сил противника в цілях підготовлюваного їм контрнаступу. Було вирішено тимчасово перейти силами 3-го Українського фронту до оборони вимотати і знекровити противника, після чого перейти в настання на віденському напрямі. Німецько-фашистське командування сподівалося розгромити війська 3-го Українського фронту, відновити фронт оборони по р. Дунай і стабілізувати положення на всій південній ділянці радянсько-німецького фронту з метою ліквідовувати загрозу південним районам Німеччини і угрупуванням своїх військ в Югославії, Австрії і Чехословакії. Разом з перекинутою із Західного фронту 6-ою танковою армією СС в районі оз.(озеро) Балатон противник зосередив 31 дивізію (в т.ч. 11 танк.), 5 бойових груп і 1 моторизовану бригаду (св. 430 тис. чіл., св. 5600 знарядь і мінометів, ок. 900 танків і штурмових знарядь і 850 літаків). Наступ німецько-фашистських військ почався вранці 6 березня. Головного удару завдавався між озерами Веленце і Балатон. Зосереджуючи на окремих ділянках по 50—60 танків на 1 км. фронту, противник намагався розчленувати радянські війська і вийти до Дунаю. Окрім головного удару, противник наносив 2 допоміжних удару: з району південніше оз.(озеро) Балатон на Капошвар і з південного берега р. Драви на Печ. Стійкість радянських частин і з'єднань, широкий маневр на полі бою артилерійськими засобами і високу військову майстерність радянських солдатів і офіцерів звели нанівець всі зусилля ворога. Втративши понад 40 тис. чіл., ок. 500 танків і штурмових знарядь, 300 знарядь і мінометів, німецько-фашистські війська були вимушені 15 березня припинити настання.
Коротка за часом, але виключно динамічна і насичена наполегливими боями Б. о. о., поряд з Курською оборонною битвою (див. Курська битва 1943 ) , є зразком високої організації і умілого ведення оперативної оборони радянськими військами в ході Великої Вітчизняної війни. Успішне завершення Б. о. о. дозволило почати проведення Віденській операції 1945 .
Літ.: Історія Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу. 1941—1945, т. 5, М., 1963; Велика Вітчизняна війна Радянського Союзу 1941—1945. Коротка історія, М., 1965; Мінасян М., Звільнення народів Південно-східної Європи, М., 1967; Малахов М. М., Від Балатону ка Відня, М., 1959; його ж, Звільнення Угорщині і Східній Австрії, М., 1965; Будапешт — Відень — Прага, 4 квітня 1945 р., 13 квітня 1945 р., 9 травня 1945 р., М.. 1965.
