Багатотиражний друк, група видань радянської преси, що виходять у виробничих і учбових колективах (на підприємствах, в колгоспах, вузах і т. д.) і відображають в основному їх трудову діяльність. М. п. виникла як один з виразів достовірно демократичного характеру, народності радянського друку. Досвід активної участі трудящих у випуску в трудових колективах тисяч стінних газет привів до появи в 1922—25 перших друкарських фабрично-заводських газет. Термін «М-коду. п.» відображав той факт, що перші видання подібного типа створювалися на основі стінних газет шляхом їх тиражування за допомогою гектографа — друкарського верстата. Серед перших друкарських заводських видань були «Наша газета» (нині «Мартеновка», завод «Серп і Молот», Москва), «Погонялка» (нині «Прапор», фабрика «Трьохгірська мануфактура», Москва), «Світоч» (завод «Світоч», Ленінград), «Гайка» (завод«Профінтерн», Бежецк) і ін. До початку 1928 налічувалося близько 200 друкарських газет трудових колективів. Вони зіграли значну роль у відновленні промисловості, в боротьбі з недоліками на виробництві і пережитками минулого в свідомості робітників, з неписьменністю. М. Горький оцінив це нове явище як «...одно з дуже крупних досягнень робочого класу на його дорозі до нової культури» («Про друк», 1962, с. 241). У роки 1-ої п'ятирічки М. п. затверджується як масовий вигляд преси: так, в 1933 існувало вже 2734 фабрично-заводські газети. Значну частину цих видань — газети новобудов п'ятирічки, серед них газети «Даєш трактор!» (Сталінградський тракторний завод, газета нагороджена в 1932 орденом Леніна), «Днепрострой» (Днепрогес), «Автогігант» (Автозавод Горького) і ін. У постанові ЦК партії від 19 серпня 1932 «Про фабрично-заводський друк» було підкреслено, що завданням газет є освітлення життя підприємства у всій її багатогранності, допомога в організації політичної і виробничому життю колективу, що основними авторами газети мають бути рабкори. У 30-і рр. М. п. сприяла поширенню передових прийомів праці, розвитку стахановського руху; газети пропагували твори радянської літератури, мистецтва, при багатьох з них створювалися літературні об'єднання. Початок творчої дороги ряду радянських письменників зв'язаний с М. п. Поряд з фабрично-заводськими газетами багатотиражні видання стали виходити в найбільших колгоспах і радгоспах, а також на транспорті, у вузах, виробничих і творчих об'єднаннях і так далі
В 1972 випускалися 3852 багатотиражних газети (з них 955 колгоспних) загальний річний наклад їх понад 424 млн. екземплярів; періодичність цих видань від 3—5 раз на тиждень до 1 разу в місяць. Найважливішу їх частину складають виробничі видання.
Сучасна М. п., будучи засобом соціального управління і зв'язки в колективі, допомагає в здійсненні завдань, поставлених партією, всесторонньо освітлює діяльність підприємства, допомагає контролювати хід трудового процесу, бере участь в розгортанні соціалістичного змагання, сприяє прояву соціальної активності трудящих. М. п. грає важливу роль в створенні необхідного соціально-психологічного клімату в колективі, у виробленні комуністичного відношення до праці, норм поведінки, пропагує революційні бойові і трудові традиції. Участь в роботі М. трудящих п. носить масовий, постійний, організований характер (суспільні редколегії, відділи, рабкоровськие пости і т. д.). Див. Рабселькоровськоє рух .
Видання, подібні сов.(радянський) М. п., існують і в інших соціалістичних країнах.
Літ.: Юров Ю., Твоя заводська газета, М., 1960; Алексєєва М. І., Газета в дзеркалі соціологічного аналізу, Л., 1970.
