Атабек, атабег (від тюрк.(тюркський) ата — батько і бек, біг — знатний, князь), вихователь спадкоємців сельджукських султанів, що ставав регентом при запануванні свого вихованця. Отримуваний А. спадкова доля сприяла створенню деякими атабекамі нових династій; звідси А. — титул глави феодального князівств в країнах Близького і Середнього Сходу в 12—13 вв.(століття); воєначальник в Єгипті при Мамлюках .
