Атака (від франц.(французький) attaque — напад), поєднання вогню і стрімких рухи частин і підрозділів з метою завдання удару по противникові і його розгрому. А. здійснюється погодженими зусиллями різних пологів військ і завершується стріляниною впритул, вживанням ручних гранат і холодної зброї (багнета і ін.). Розрізняють А. піхотну, кінну, танкову, повітря, торпедна в морському бою і ін. Форми А. істотно змінювалися в залежності від розвитку військової техніки, організації військ і якості особового складу. У сучасному загальновійськовому бою А. ведеться танковими і мотострілковими військами за підтримки вогню артилерії і ударів авіації і забезпечується інженерними, хімічними і іншими спеціальними військами. А. здійснюється на початку настання з ходу або з положення, займаного в безпосередньому зіткненні з противником. Перед А. артилерія авіація проводять вогневу підготовку, а в ході А. — вогневу підтримку. Мотострілкові війська атакують частішим за танками в пішому порядку або на бронетранспортерах. Для успішного здійснення А. потрібна ретельна її підготовка і організація чіткої взаємодії. Кінна А. мала велике значення при веденні бойових дій до початку 20 в.; важливу роль кінні А. грали в роки Громадянської війни в СРСР. Повітря А. проти ворожої авіації ведеться одиночними літаками-винищувачами і групами винищувачів. У морському бою А. здійснюється всіма пологами сил ВМФ(військово-морський флот), найчастіше авіацією, підводними човнами і торпедними катерами.
