Астрограф (від астро... і ...граф ) , астрономічний інструмент для фотографування небесних об'єктів. А. будують за схемою рефрактора, рефлектора або дзеркально-лінзового телескопа (Шмідта телескопа, Максутова телескопа і ін.). На окулярному кінці А. поміщається касета з фотопластиною. Обертання А. услід за добовим рухом небесної сфери здійснюється точним годинниковим механізмом і контролюється спостерігачем за допомогою гіда — другої оптичної труби, змонтованої паралельно першою на тій же установці. У деяких А. застосовують фотоелектричний гід, що автоматично утримує зірку на фіксованому місці фотопластини.
Основна характеристика А. — фокусна відстань об'єктиву або дзеркала і вхідний отвір інструменту. Для фотографування зірок на великих ділянках піднебіння, метеорів, штучних супутників Землі, комет і малих планет застосовують короткофокусні ширококутні А. з фокусною відстанню менше 1 м-код що покривають на піднебінні декілька десятків і більш квадратних градусів. Для точніших вимірів положень зірок і планет, а також власних рухів зірок застосовують А. з фокусною відстанню в декілька м-код, такі т.з. нормальний А. (фокусна відстань 3,5 м-коду ), зонний А. (2,0 м-код ) . Самі довгофокусні А. (10—15 м-код ) застосовують для високоточних робіт за визначенням зоряних параллаксов і вимірам подвійних зірок. Основне перевага дзеркальних А. — їх велика світлосила, завдяки якій вони дають можливість при порівняно коротких витримках отримувати знімки дуже слабких об'єктів, що зокрема віддаляються від Землі космічних зондів .
