Аньян, місто в Китаї, в провінції Хенань, в східних відрогів гір Тайханшань, на р. Хуанилуй (басейн Хуанхе). 145 тис. жит.(жителі) (1959). Же.-д. станція на лінії Пекін — Ухань. Бавовняна, харчова промисловість.
Світову популярність мають розкопки поселення 2-ої половини 2-го тис. до н.е. (столиці держави Інь ), що вироблялися в 1928—37 і 1950—63. Околиці А. були заселені вже в епоху неоліту (культури Яншао і Луншань ). У раннєїньськоє час на берегах р. Хуаньшуй існували поселення, на місці одного з яких приблизно в 14 ст дон. е. і була заснована остання іньськая столиця. Центр її знаходився поблизу села Сяотунь, де розкопані залишки палацових і храмових будівель, багаточисельних жител, знайдений архів ворожильних написів, а до С. від Сяотуня — усипальні іньських правителів і знаті. Після чжоуського завоювання (див. Чжоу ) в кінці 11 ст до н.е.(наша ера) іньськая столиця була зруйнована.
Літ.: Ху Хоу-сюань, Іньсюй фацзюе (Розкопки іньського городища), Шанхай, 1955; Синь чжунго каогу шоухо (Археологія в новому Китаї), Пекін, 1961; Cheng Te-k''un. Archaeology in China, v. 2, Camb., 1960.
