Антагонізм (форма протиріччя)
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Антагонізм (форма протиріччя)

Антагонізм (від греч.(грецький) antagonisma — суперечка, боротьба), одна з форм протиріч, що характеризується гострою непримиренною боротьбою ворожих сил, тенденцій. Термін «А.» у значенні боротьби протилежних сил уживався в релігійних системах (боротьба добра і зла), у філософів Канта, Шопенгауера і ін. У такому ж значенні він застосовується в біології, математиці (теорія ігор). Марксизм, аналізуючи А. між класами в рабовласницькій феодальною, капіталістичною формаціях, в перехідний період від капіталізму до соціалізму показав, що А. вирішуються шляхом класової боротьби, форми і вміст якої визначаються конкретно-історичними умовами їх розвитку. К. Маркс відзначав, що буржуазні виробничі стосунки є «...последней антагоністичною формою суспільного процесу виробництва...» (Маркс До. і Енгельс Ф., Соч., 2 видавництва, т. 13, с. 7). В. І. Ленін підкреслював, що «антагонізм і протиріччя зовсім не одне і те ж. Перше зникне, друге залишиться при соціалізмі» (Ленінський сб.(збірка) XI, 1929, с. 357). Див. також Протиріччя .

  Л. М. Наумов.