Антакья (Antakya), місто на Ю. Туреччині, на р. Аси, адміністратівнй центр вілайєта Хатай. Вузол автодоріг. 57,6 тис. жит.(жителі) (1965). Тютюнові, бавовноочисні, маслобойниє підприємства. Виробництво килимів і виробів з шкіри і шовку. Торгівля з.-х.(сільськогосподарський) продуктами.
В 300 до н.е.(наша ера) на р. Оронт Сельовк I Никатор заснував місто під назвою Антіохия, що стало столицею держави Сельовкидов . Після 64 до н.е.(наша ера) Антіохия була резиденцією намісника римської провінції Сирії. У 6—7 вв.(століття) входила до складу Візантії. В давнину і в середні віки вона стала крупним політичним, торгівельно-ремісничим і релігійним центром, одним з вогнищ раннього християнства. Зруйнована в 6 ст іранськими військами, але відновлена в менших розмірах Юстініаном I. У 1516 завойована турками і з того часу отримала назва Антакья.
Розкопками відкриті спорудження римського часу: міська стіна, стадіони, терми Діоклетіана, багаточисельні будинки з мозаїчними вимосткамі. У передмісті А. — Дафне: театр (2 ст н.е.(наша ера)) і ранньохристиянська церква; у Сельовкиі (порт А. у 32 км. від міста) — два храми еллінізму, німфей (2 ст), портові спорудження 1 ст, римський некрополь. У А. археологічний музей.
Літ.: Festugiere A. J., Antioche раїеnne et chrétienne. P., 1959.
