Адміністративно-територіальний устрій
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Адміністративно-територіальний устрій

Адміністративно-територіальний устрій, ділення території держави на частини: області, провінції, губернії, департаменти і тому подібне А.-т. в. будь-якої держави обумовлено його класовою природою, завданнями і функціями; мета його — в найбільш ефективній організації і функціонуванні всього державного механізму, особливо системи місцевих органів державної влади (місцевої самоврядності).

  В буржуазних країнах А.-т. в. грунтується переважно на міркуваннях адміністративної «зручності» і фіскально-поліцейських інтересах.

  Радянське А.-т. в. будується з врахуванням природно-історичних і економічних умов (природні ресурси, характер і рівень розвитку господарства, напрям і розвиток шляхів сполучення, кількість і щільність населення і т. д.), національних моментів (національний склад населення, побутові особливості) необхідності максимального наближення державного апарату до населення в цілях надання трудящим можливостей для участі в здійсненні державної влади.

  В СРСР основними адміністративно-територіальними одиницями є область, район, місто, село (станиця, село, хутір, кишлак, аул), селище (робітник, дачний, курортний); у РРФСР є, крім того, краї . Конституції союзних республік, що мають обласне (краєве) ділення, містять перелік областей (країв), що входять в їх склад. Конституції союзних республік, що не мають обласного ділення, містять перелік міст республіканського підпорядкування і районів. Зміна обласного (краєвого) ділення виробляється найвищими органами державної влади союзних республік в порядку, встановленому для внесення змін в конституції союзних республік. Зміни у внутріобласному (краєвому) діленні (скасування районів, розукрупнення і утворення нових районів і т. д.) в союзних республіках, що мають обласне ділення, і зміни в районному діленні республік, що не мають областей, виробляються Президією Верховної Ради союзної республіки. Питання про освіту, скасування, передачі в інший район сів і селищ вирішуються краєвими (обласними) Радами депутатів трудящих, а в союзних і автономних республіках, що не мають обласного ділення, — Президією відповідної Верховної Ради.

  А.-т. в. інших соціалістичних країн будується з врахуванням своїх конкретних особливостей, регулюється конституціями, законами і указами по питаннях А.-т. в., законами про місцеві органи державній владі.

  Літ.: Барахатян Ст А., Павлівський Р. С., Створення і розвиток радянського адміністративно-територіального устрою, «Уч. зап.(західний) Харківського юридичного інституту», 1957, т. 11, ст 1; Русинова С. І., Державний пристрій соціалістичних країн Європи, Л., 1966, гл.(глав) III, с. 90—112.

  Н. П. Фарберов.