Сіло, тип селянського поселення (поряд з селом ); прадавній слов'янський термін, що позначає поселення. В період феодалізму С. було адміністративним і господарським центром феодального володіння («З. з селами»): у нім знаходився панський («великий») двір. Наявність при більшості таких дворів церкви зумовила пізніше (19 ст) визначення С. як крупного селянського поселення з церквою, господарського і адміністративного центру для довколишніх сіл. У українців С. — селище взагалі.
В СРСР С. — низова адміністративно-територіальна одиниця, центр сільського району або території сільської Ради. Орган державної влади в С. — сільська Рада депутатів трудящих.
