Авіаційна газова турбіна, один з основних агрегатів авіаційних газотурбінних двигунів ; в порівнянні із стаціонарними газовими турбінами, А. р. т. при великій потужності має малі габарити і масу, що досягається конструктивною досконалістю, великими осьовими швидкостями газу в проточній частині високими окружними швидкостями робочого колеса (до 450 м/сек ) і великим (до 250 кдж/кг або 60 до кал/кг ) теплоперепадом. А. р. т. дозволяє отримувати значні потужності: наприклад, одноступінчата турбіна ( мал. 1 ) сучасного двигуна розвиває потужність до 55 Мвт (75 тис. л. с. ). Переважного поширення набули багатоступінчасті А. р. т. ( мал. 2 ), в яких потужність одному рівню зазвичай 30—40 Мвт (40—50 тис. л. с. ). Для А. р. т. характерна висока температура газу (850—1200°С) на вході в турбіну. При цьому необхідний ресурс і надійна робота турбіни забезпечуються вживанням спеціальних сплавів, що відрізняються високими механічними властивостями при робочих температурах і стійкістю відносно повзучості, а також охолоджуванням соплових і робочих лопаток, корпуси турбіни і дисків ротора.
Поширено повітряне охолоджування, при якому повітря, що відбирається з компресора, пройшовши через канали системи охолоджування, поступає в проточну частину турбіни.
А. р. т. служать для приводу компресора турбореактивного двигуна, компресора і вентилятора двоконтурного турбореактивного двигуна і для приводу компресора і гвинта турбогвинтового двигуна . А. р. т. використовуються також для приводу допоміжних агрегатів двигунів і літальних апаратів — пускових пристроїв (стартерів), електричних генераторів, насосів пального і окислювача в рідинному ракетному двигуні .
Розвиток А. р. т. йде по шляху аеродинамічного конструктивного і технологічного вдосконалення; поліпшення газодинамічних характеристик проточної частини для забезпечення високого ккд(коефіцієнт корисної дії) в широкому діапазоні зміни режимів роботи, характерному для авіационого двигуна; зменшення маси турбіни (при заданій потужності); подальшого підвищення температури газу на вході в турбіну; вживання новітніх високожароміцних матеріалів, покриттів і ефективного охолоджування лопаток і дисків турбіни. Розвиток А. р. т. характерний також подальшим збільшенням числа рівнів: у сучасних А. р. т. число рівнів доходить до восьми.
Літ.: Теорія реактивних двигунів. Машини лопаток, М., 1956; Ськубачевський Р. С., Авіаційні газотурбінні двигуни, М., 1965; Абіанц Ст X., Теорія газових турбін реактивних двигунів, 2 видавництва, М., 1965.
