Авторський договір, договір про твори літератури, науки або мистецтва, що укладається між автором (або його спадкоємцями) і видавництвом, театром, кіностудією і тому подібне А. д. може бути поміщений на готовий твір або в порядку замовлення. Залежно від способу використання творів розрізняється видавницький, постановочний, сценарний і інші види А. д. Як правило, А. д. полягає у письмовій формі у всіх випадках, коли в силу що належать авторові прав потрібна згода автора на використання його твору.
В радянському праві основні умови А. д. і відповідальність його сторін визначаються цивільними кодексами, типовими А. д. і актами про гонорарі авторському . Умови, погіршуючі положення автора в порівнянні з тим, що записане в законі або типовому договорі, визнаються недійсними. Замовлене твір автор зобов'язаний виконати відповідно до умов А. д. і передати його організації (видавництву, театру і т. п.) у встановлений договором термін і в обумовленому порядку. У визначений типовим А. д. термін організація зобов'язана розглянути твір і письмово сповістити автора або про схвалення роботи, або про відхилення її по передбачених в договорі підставах, або про необхідність внести до неї виправлення з точною вказівкою їх істоти. Якщо сповіщення не направлено в строк, твір вважається схваленим. Організація, за загальним правилом, зобов'язана використовувати схвалений твір (видати, поставити на сцені, передати по радіо або телебаченню і т. д.) у встановлений договором термін (який не може перевищувати 2 років з дня схвалення), а також виплатити авторові винагороду, розмір якої визначається договором в межах затверджених ставок авторського гонорару. Винагорода виплачується частямі в терміни передбачені типовими А. д. При висновку А. д. замовлення авторові може бути виданий аванс (для деяких видів А. д. авансування автора обов'язкове). Якщо автор зі своєї вини не передав твір в строк, зробив роботу недобросовісний і в деяких інших випадках, прямо перерахованих в законі, організація має право розірвати А. д. і стягнути з автора всю отриману ним винагороду, включаючи аванс (аванс зберігається за автором у випадку, якщо робота виконана сумлінно, але відхилена у зв'язку з її непридатністю). Якщо організація не використовує схвалений нею твір в строк, автор може отримати всю договірну суму винагороди, крім випадків, коли відмова від використання була викликана обставинами, залежними від самого автора. На аналогічних принципах будується регулювання А. д. у зарубіжних соціалістичних країнах.
Законодавство буржуазних держав, як правило, уникає детального визначення умов договорів між авторами і користувачами їх творів, надаючи визначення умов А. д., відповідно до загального для буржуазного цивільні права принципом «свободи договору», розсуду сторін. Фактично ж в більшості випадків умови А. д. нав'язуються авторам крупними підприємцями і є економічно вигіднішими останнім.
