Автономізація, термін, що виник у зв'язку з роботою комісії, створеної за рішенням ЦКРКП(б) в серпні 1922 для вироблення пропозиції по об'єднанню в єдину державу незалежних радянських республік (РРФСР, УРСР, ЗСФСР, БССР). У роботі комісії брали участь: І. В. Сталін (голова, нарком національностей), Р. І. Петровський, А. Ф. М'ясників, С. М. Корів, Р. До. Орджонікідзе, Ст М. Молотів, А. Г. Червяков і ін. План А., запропонований Сталіном і прийнятий комісією, передбачав проголошення РРФСР державою, в яку входять на правах автономних республік УРСР, ЗСФСР, БССР; відповідно найвищими органами влади і управління в країні повинні були стати ВЦИК, СНК(Рада Народних Комісарів) і СТО(Рада праці і оборони) РРФСР.
Взаємини, що склалися до цього часу між незалежними республіками, будувалися на основі рівноправних договорів про військово-політичних і економічних союзах. Завдання зміцнення оборони, відновлення і подальшого розвитку народного господарства по шляху соціалізму, політичного, економічного і культурного підйому всіх національностей вимагали тіснішого об'єднання радянських республік в єдину багатонаціональну державу. Питання про політичну форму багатонаціональної радянської соціалістичної держави і був головним в роботі комісії ЦК партії. План А. обговорювався пленумами ЦК компартій республік і на більшості з них не був підтриманий. Проте комісія на засіданнях 23 і 24 вересня 1922 схвалила тези Сталіна про А. Ето рішення було помилковим. Тези про А. враховували вимоги строгої єдності і централізації зусиль радянських республік, але при цьому порушували суверенні права цих республік; були, по-істоті, кроком назад в порівнянні з формами національно-державного будівництва, що вже склалися.
В. І. Ленін (він був хворий), ознайомившись з матеріалами комісії і поговоривши з рядом товаришів, надіслав 26 вересня 1922 лист членам Політбюро ЦК РКП(б), в якому виступив з принциповою критикою плану А., висунув і обгрунтував ідею утворення союзної держави на основі повної рівності всіх незалежних радянських республік: «... ми визнаємо себе рівноправним з Українською РСР і ін. і разом і нарівні з ними входимо в новий союз, нову федерацію...» — писав Ленін (Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 45, с. 211). Ленін підкреслював, що треба не знищувати незалежність республік, а створити «... ще новий поверх, федерацію рівноправних республік» (там же, с. 212). 6 жовтня 1922 Ленін направив в Політбюро ЦК партії записку, в якій категорично наполягав на рівноправному представництві всіх союзних республік в керівництві загальнофедеральною ЦВК(Центральний виконавський комітет) ом (див. там же, с. 214). Ленінський план створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік ліг в основу нового проекту комісії, який доповів Сталіном і затверджений Пленумом ЦК РКП(б) 6 жовтня 1922.
До критики плану А. Ленін повернувся в одному зі своїх останніх листів, — «До питання про національності або про «автономізациі»». Ленін писав, що «...вся ця затія "автономизация", в корені була невірна і невчасна» (там же, с. 356), що вона може принести лише шкоду, перекручувавши в дусі великодержавного шовінізму ідеї об'єднання радянських республік. Проект порушував принцип самовизначення націй, надаючи незалежним республікам лише право автономного існування в межах РРФСР. Ленін виступав проти надмірного централізму в питаннях об'єднання, вимагав максимальної уваги і обережності у вирішенні питань національної політики. Об'єднання республік повинне здійснюватися в такій формі, яка дійсно забезпечить рівноправ'я націй укріпить суверенітет кожної союзної республіки, «...следуєт залишити і укріпити союз соціалістичних республік; — писав Ленін, — про цей захід не може бути сумніву. Вона нам потрібна, як потрібна усесвітньому комуністичному пролетаріату для боротьби з усесвітньою буржуазією і для захисту від її інтриг» (там же, с. 360). Лист Леніна оповістив на засіданні керівників делегацій 12-го з'їзду РКП(б) (квітень 1923), його вказівки лягли в основу резолюції з'їзду «По національному питанню».
Торжеством ленінських ідей пролетарського інтернаціоналізму, братської дружби і єдності рівноправних і суверенних народів з'явилося утворення Союзу РСР, завершене 1-м-кодом Всесоюзним з'їздом Рад 30 грудня 1922.
Літ.: Ленін Ст І., Про утворення СРСР, Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 45; його ж, До питання про національності або про «автономізацію», там же; Історія національно-державного будівництва в СРСР, М., 1968, с. 355—69.
