Автомобільний транспорт

Автомобільний транспорт, вигляд транспорту, що здійснює перевезення вантажів і пасажирів по безрейкових дорогах. Основні сфери доцільного вживання, що усе більш розширюється, А. т. — розвезення і підвезення вантажів до магістральних видів транспорту, перевезення промислових і сільськогосподарських вантажів на короткі відстані, внутрішньоміські перевезення, перевезення вантажів для торгівлі і будівництва. На далекі відстані А. т. перевозить швидкопсувні особливо коштовні, вимагаючі швидкої доставки, незручні для перевантаження іншими видами транспорту вантажі. Нині без А. т. неможлива діяльність жодної галузі господарства.

  А. т. почав розвиватися з 20 ст у міру зростання виробництва автомобілів і будівництва автодоріг. У 1900 у всьому світі було 11 тис. автомобілів, 1826 тис. в 1914, 10922 тис. в 1921, 46 057 тис. в 1940, 70 388 тис. в 1950, 126 955 тис. в 1960, 177 902 тис. в 1965. У 1970 буде імовірно, близько 230 млн. автомобілів. У 1968 в світі було вироблено понад 15 млн. автомобілів.

  Якщо в 19 ст залізничний транспорт, витіснивши внутрішній водний і гужовий транспорт, був найбільш поширеним виглядом транспорту, то в 20 ст що швидко розвивається А. т. став відтісняти железнодорожний.

  Доля А. т. з 1913 по 1965 зросла (у внутрішньому вантажообігу) у всьому світі з 0,2% до 17,1%, а железнодорожного транспорту відповідно зменшилася з 72,9% до 50,7%.

  Розвиток А. т. в капіталістичних країнах відбувається в конкурентній боротьбі з іншими видами транспорту, особливо з железнодорожним, і здійснюється (не дивлячись на прийнятих деякими державами обмежувальні заходи) вищими темпами в порівнянні з іншими видами транспорту.

  Об'єм перевезень вантажів А. т. в 1964 у всьому світі перевищив 53 млрд. т, а вантажообіг — 1370 млрд. т · км., економічно розвинених капіталістичних країн припадало на частку 77,9% вантажообігу.

Таблиця. 1. — Зростання світового вантажообігу автомобільного транспорту (без соціалістичних країн, млрд. т · км.)

  Перевезення автобусами пасажирів склали у всьому світі (без соціалістичних країн) в 1963 82,5 млрд. пасажирів (1950 — 45,1 млрд.), у тому числі в міжміських повідомленнях 17,8 і в міських 27,3 млрд. пасажирів. На долю Європи і Азії доводилося по 35% пасажирів, що перевозяться автобусами всього світу. Легкові ж автомобілі перевезли 282 млрд. пасажирів (1964). З них Північної Америки припадало на частку 50%, Європи — 38%. Світовий пасажирообіг в 1964 досяг 922 млрд. пасажиро-кілометрів (автобуси) і 3344 млрд. пасажиро-кілометрів (легкові автомобілі).

  В СРСР А. т. почав розвиватися пізніше, ніж в найбільш розвинених капіталістичних країнах. Царська Росія фактично не мала А. т. Напередодні 1-ої світової війни в Росії було 8,8 тис. автомобілів, що переважно легкових, таких, що належали фабрикантам, поміщикам і чиновникам. Високими темпами А. т. СРСР став розвиватися після створення вітчизняною автомобільній промисловості . Діяльність А. т. СРСР прямує річними і перспективними державними планами, в яких враховується можливість координації його роботи з іншими видами транспорту. А. т. розвивається як частина єдиній транспортній мережі СРСР .

  Перевезення вантажів А. т. виросли з 1940 по 1967 в 14 разів, перевезення пасажирів (за той же період) в міжміському повідомленні — в 38 разів, у внутрішньоміських перевезеннях (лише автобусами) — в 43 рази. У 1967 доля А. т. в перевезеннях склала 78,5% від загального об'єму перевезень. А. т. перевозив майже в 4 рази більше вантажів, чим всі останні види транспорту. Але оскільки середня дальність перевезень А. т. набагато менше, ніж всіх інших видів транспорту і складала 14,2 км. (1967) при середній дальності на залізничному транспорті 830 км., морському 2013 морських миль (3718 км.), річковому 493 км., те його вантажообіг (у т · км. ) складав лише 5,3% загального вантажообігу всіх видів транспорту СРСР. Висока швидкість доставки вантажів А. т. Якщо прийняти швидкість доставки вантажів по залізницях в звичайних поїздах за 100%, то на А. т. в міжміських перевезеннях вона складе 180—200%. На коротких відстанях (10—20 км. ) швидкість доставки вантажів А. т. у багато разів вище, ніж будь-яким іншим виглядом транспорту. У 1967 А. т. загального користування (автобуси і таксомотори) перевезли в СРСР 23 млрд. пасажирів. Маршрути міжміських перевезень пасажирів, що постійно діють, автобусами досягли (1968) загальної протяжності понад 1,5 млн. км. На А. т. Радянського Союзу працює понад 5 млн. чоловік (1967). Сфера дії А. т. розширилася. Хоча трудомісткість і грошові витрати на А. т. вищий, ніж в інших видів транспорту (із-за відносно малої вантажопідйомності і місткості автомобілів, що перевозять вантажі на порівняно невеликі відстані), перевезення А. т. економічно вигідні, оскільки доставка вантажів «від дверей до дверей» без додаткових перевантажень не лише зменшує витрати на навантажувально-розвантажувальні роботи, але і скорочує час знаходження вантажу в дорозі.

  Концентрація автомобілів в крупних транспортних підприємствах зробила можливим не лише збільшувати долю участі А. т. в перевезеннях, але і постійно удосконалювати транспортний процес, вводити прогресивні методи перевезень (централізовані за системою тягових «плечей», широке вживання контейнерів, піддонів і т. п.), покращувати транспортно-експедиційне обслуговування, скорочувати нераціональні перевезення, організовувати прямі перевезення вантажів від виробника до споживача.

Таблиця. 2. — Перевезення вантажів і пасажирів, вантажообіг і пасажирообіг автомобільного транспорту СРСР

  Літ.: Афанасьев Л. Л., Автомобільні перевезення, М., 1965; Таранів А. Т., Перевезення пасажирів автомобільним транспортом, М., 1963; Карпуненков Ст П., Вплив концентрації вантажного парку на розвиток автомобільного транспорту, М., 1963; Бронштейн Л. А., Економіка і планерування автомобільного транспорту, М., 1968; Велетнів Д. П., Ефективність автомобіля, М., 1969; Прокофьев І. І., Анісимов А. П., Економіка автомобільного транспорту, М., 1965; Філіппов Ст До., Розвиток автомобільного транспорту загального користування, М., 1965.

  А. Т. Таранів.