Автомодельний спорт
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Автомодельний спорт

Автомодельний спорт, вигляд технічного спорту, що включає створення моделей автомобілів і ходові випробування їх на спеціальних трасах. У Європі А. с. з'явився в 40-х рр. 20 ст, в СРСР зародився в 1956, коли була створена Центральна лабораторія автомоделізму; у травні 1957 відбулися перші в країні змагання автомоделістів Москви, Харкова, Риги і Ленінграда. З осені 1957 щорік проводяться Всесоюзні змагання по А. с., з 1960 — змагання на встановлення рекордів по А. с. для гоночних моделей, з 1964 — Всесоюзні змагання серед учнів. У 1963 А. с. був включений в Єдину всесоюзну спортивну класифікацію. Розрізняють наступних типів моделей: з двигуном внутрішнього згорання, електродвигуном, гумовим двигуном і керовані по радіо. Моделі з двигуном внутрішнього згорання ділять на групи: гоночні, з повітряним гвинтом і моделі-копії — зменшені копії серійних машин. Двигуни внутрішнього згорання мають робочий об'єм циліндрів 1,5; 2,5; 5,0 і 10,0 см 3 . Моделі розвивають швидкість до 250 км/ч (за даними на 1968). Змагання по А. с. проводять на кордодроме — бетонному кільці діаметром близько 20 м-код, моделі рухаються по кругу на кордовій нитці. Дистанція випробувань — 250, 500, 1000 і 2000 м-код, керовані по радіо моделі проходят трасу в 100 м-коду, резіномоторниє змагаються по прямій і по кругу на дистанції 100 м.

  Серед радянських спортсменів найбільш відомі майстри спорту Ст Якубович, О. Маслов, Ст Солов'їв, Б. Ефімов і ін. У 1968 А. с. займалося близько 100 тис. чоловік.

  Керує А. с. Федерація автомодельного спорту СРСР, яка з 1968 входить в Європейську федерацію автомодельного спорту (ФЕМА). Організацією і проведенням змагань по А. с. займається також Центральний спортивний автомодельний клуб ДОСААФ.

  Літ.: Бехтерев Ю., Шпререген А., Автомобіль на долоні (Нариси про автомодельний спорт), М., 1962; Автомодельний спорт. Правила змагань, М., 1968.

  Ю. Р. Бехтерев.