Ієрихон
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Ієрихон

Ієрихон (др.-евр. Еріхо, греч.(грецький) Iericho), одне з прадавніх міст в Палестині, на території сучасної Йорданії (залишки в 22 км. до З.-В.(північний схід) від Єрусалиму; нині городище Тель-ес-султан). Розкопки велися в 1867, 1907—08, 1930—1936, 1952—56. Прадавнє поселення на місці І. відноситься до докерамічеському неоліту (7—6-е тисячоліття до н.е.(наша ера)). Воно мало глінобітниє і з сирцового цеглини будинку, святилища і кам'яні оборонні споруди. Населення займалося землеробством і скотарством; знайдені культові розфарбовані скульптурні голови з необпаленої глини, наліпленої на людські черепи. У епоху ранньої бронзи (3-е тисячоліття до н.е.(наша ера)) тут було поселення міського типа. Особливого розквіту І. досяг в 18—16 вв.(століття) до н.е.(наша ера), коли він був оточений потужними подвійними стінами; до цього часу відносяться гробниці з груповими похованнями і багатим інвентарем. В кінці 2-го тисячоліття до н.е.(наша ера) І., населений ханаанеямі, був зруйнований єврейськими племенами, що вторглися до Палестини. По біблейському відданню, стіни І. звалилися від звуків труб завойовників («ієрихонська труба»). В середині 9 ст до н.е.(наша ера) І. був частково відновлений. У римський час (1 ст н.е.(наша ера)) І. відбудовується до Ю.—З. від древнього І. по типовому римському для еллінізму плану. Старе городище І. служило некрополем.

загрузка...

  Літ.: Массон Ст М., Докерамічеський неоліт Ієрихону, «Радянська археологія», 1958 № 3; Pritchard J. Ст, The excavation at Herodian Jericho, 1951, New Haven, 1958; Kenyon До. M., Digging up Jericho, L., 1957.

 

Глиняні судини з древнього Ієрихону.