Іоффе Адольф Абрамович (псевдонім Ст Кримський, Віктор) [10(22) .10.1883, Сімферополь, — 17.11.1927], радянський державний і партійний діяч, дипломат. Член Комуністичної партії з 1917. Народився в купецькій сім'ї. Лікарка. У революційному русі з 90-х рр. 19 ст Піддавався репресіям. На 6-м-коді з'їзді РСДРП(б) (1917) в числі «межрайонцев» прийнятий в більшовицьку партію; був членом ради Петрограду, членом ВЦИК, а в жовтні 1917 членом Петрограду ВРК. Як представник більшовиків учасник Демократичної наради і Передпарламенту, депутат Засновницьких зборів. У 1918 голова, потім член радянської делегації по переговорах з Німеччиною в Брест-Літовське; стояв на позиціях Троцького — «ні світу, ні війни». У 1918 радянський посол в Берліні. У 1919 член Ради оборони і нарком державного контролю України. У 1920 член делегації по переговорам про світ з Естонією, Латвією і Литвою, потім — з Польщею. У 1921 заступник голови Турккоміссиі ВЦИК і Туркбюро ЦК РКП(б). У 1922 член радянської делегації на Генуезькій конференції, потім посол в Китаї, а з 1924 в Австрії. З 1925 заступник голови Головного концесійного комітету СРСР. Делегат 6-го, 7-го, 9-го партійних з'їздів; на 6-м-коді і 7-м-коді з'їздах обирався кандидатом в члени ЦК партії. У 1925—27 один з лідерів троцькістської опозиції. Покінчив життя самогубством.
