Передпарламент
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Передпарламент

Передпарламент [офіційна назва з 2 (15) жовтня 1917 — Тимчасова рада Російської республіки], дорадчий орган при буржуазному Тимчасовому уряді . Утворений на засіданні президії Демократичної наради 20 вересня (3 жовтня) 1917. Первинна назва — Всеросійський демократична рада. Загальне число членів визначалося в 313 (з розрахунку 15% від кожної фракції і групи Демократичної наради). Утворене 25 вересня (8 жовтня) новий коаліційний Тимчасовий уряд обмежив права і функції П. і змінив його склад; у П. включалися також представники т.з. цензових, тобто буржуазно-поміщицьких, організацій і установ (партії кадетів, торговельно-промислових об'єднань і ін.). Число членів збільшилося до 555. По неповних даним, до нього увійшли 135 есерів, 92 меншовики, 30 народних соціалістів, 75 кадетів; більшовики отримали 58 мандатів. Викриваючи контрреволюційну суть П., В. І. Ленін писав, що його єдине призначення — відвернути робітників і селян від зростаючої революції (див. Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 34, с. 260). 5 (18) жовтня ЦК РСДРП (б) прийняв рішення про вихід більшовиків з П. 7 (20) жовтня головою П. був вибраний есер Н. Д. Авксентьев . Того ж дня, виступивши з декларацією, в якій заявлялося, що більшовики не мають нічого спільного з «урядом народної зради» і з «радою контрреволюційного потурання», члени більшовицької фракції покинули П.

  24 жовтня (6 листопада) в П. із заявою про «полягання повстання» в Петрограді виступив А. Ф. Керенський . Прагнучи розколоти революційні сили і запобігти революції, меншовики і есери провели резолюцію (за — 123 голоси, проти — 102, при що 26 утрималися), в якій поряд з вимогою придушення повстання зверталася увага уряду на необхідність негайного видання декрету «про передачу земель у ведення земельних комітетів і рішучого виступу в зовнішній політиці з пропозицією союзникам проголосити умови світу і почати мирні переговори». Вдень 25 жовтня (7 листопада) революційні війська оточили Маріїнський палац, П. був розбещений.

  Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 34, с. 257—63, 342—46, 347—50; Славін Н. Ф., Жовтневе озброєне повстання і Передпарламент, в збірці: Ленін і Жовтневе озброєне повстання в Петрограді, М., 1964.