Іонійська школа, стихійно-матеріалістичний напрям старогрецької філософії, що виник і розвинувся в іонійських колоніях Греції в 6—4 вв.(століття) до н. э. Зародилася в р. Мілет; її представники — Фалес, Анаксимандр і Анаксимен (мілетськая школа), Геракліт Ефесський. І. ш. прийнято протиставляти піфагорійською, елейськой і аттічною школам. Одна з основних ідей, вперше висунутих філософами І. ш., — думка про єдність всього сущого, про походження всіх речей з деякої єдиної першооснови, яка розумілася при цьому як та або інша речова стихія (вода у Фалеса, повітря в Анаксимена, вогонь в Геракліта) або як «безмежне», з якого виділилися основні протилежності теплого і холодного (апейрон Анаксимандра). Вигадування представників І. ш. написані на іонічному діалекті, на відміну від аттічного діалекту творів Платона і Арістотеля.
Літ.: Міхайлова Е. Н., Чанишев А. Н., Іонійська філософія, М., 1966.
