Інокентій III (Innocentius III), у миру — Лотаріо ді Сеньі (Lotario di Segni) (1160/61, Ананьі, — 16.7.1216, Перуджа), папа римський з 1198. З багатого роду графів Сеньі. Час понтіфіката І. III — період найвищої могутності середньовічного папства. І. III прагнув встановити верховенство папської влади над світською. Втручався у внутрішні справи європейських держав. Будучи з 1198 опікуном що успадкував сіцілійський престол Фрідріха II тимчасово підпорядкував своїй владі Сіцілійське королівство. Розпалюючи боротьбу за імператорський престол між Вельфамі і Штауфенамі в Германії, сприяв ослабінню в ній центральної влади. Королі Англії, Арагона, Португалії, цар Болгарії визнали себе васалами папи. І. III ліквідовував міську автономію Риму і відновив владу папи над всією територією папської держави. Був ініціатором 4-го хрестового походу. Прагнучи розповсюдити панування католицької церкви на всю Східну Європу, в 1202 санкціонував підставу Ордена мечоносців ; у 1215 організував хрестовий похід німецьких лицарів проти пруссов. У 1209 призвав до хрестового походу проти альбігойцев (див. Альбігойські війни ). Нещадно переслідував єресь. Сприяв організації інквізиції. Перетворив виниклі в цей час жебракуючі ордени (зокрема, Орден франциськанцев ) на потужне знаряддя папської політики.
Літ.: Luchaire A., Innocent III, v. 1—6, P., 1904—08; Haller I., Innozenz III. (Meister der Politik), 2 Aufl., Bd 1, Stuttg., 1923; Tillmann H., Papst Innozenz III, Bonn, 1954; Schneider R., Innozenz der Dritte, Köln — Olten, 1960.
