Іновещаніє, радіомовлення, адресоване слухачам зарубіжних країн. Радянська держава з перших днів свого існування широко використовувала радіотелеграф для інформування міжнародного робочого класу про життя Радянської Росії, про чергові заходи і завдання Радянської влади. На початку листопада 1917 В. І. Ленін від імені Ради Народних Комісарів звернувся по радіотелеграфу до народів воюючих країн із закликом про висновок світу.
Регулярні радіомовні передачі з Москви, адресовані масовій зарубіжній аудиторії, були початі в жовтні 1929 на німецькому, а потім на французькій і англійській мовах. До 1940 радіомовлення СРСР вело передачі на 13 іноземних мовах, а їх загальний середньодобовий об'єм складав 30 годин З початком Великої Вітчизняної війни 1941—45 І. СССР отримало швидкий розвиток. В конце 1941 велися передачі на 21 іноземній мові, а їх тривалість перевищувала 50 годин в добу; у 1944 — на 29 мовах, 59 годин Значну роль в роботі радянського І. у роки війни зіграли багато видних зарубіжних політичних діячів, учені і письменники: С. Благоєва, До. Готвальд, Р. Дімітров, Д. Ібаррурі, В. Коларов, З. Нєєдли, Ст Списів, М. Торез, П. Тольятті і ін., що неодноразово виступали в мікрофону.
Радянське І. є потужним знаряддям пропаганди комуністичної ідеології, високоефективним засобом оперативного інформування зарубіжних країн трудящих про життя радянського народу, про політику Радянської держави, служить зміцненню братської солідарності міжнародного робочого класу, гострою зброєю боротьби проти імперіалізму і неоколоніалізму, за мир і безпеку народів, за демократію і соціалізм. У 1970 СРСР вів передачі на 70 іноземних мовах загальним об'ємом більше 200 години в добу. Передачі для зарубіжних слухачів ведуться не лише з Москви, але також з столиць ряду союзних республік — Баку, Вільнюса, Душанбе, Єревану, Києва, Мінська, Риги, Таліну, Ташкента; у листопаді 1964 почала працювати радіостанція «Світ і прогрес». Передачі радянського І. користуються великою популярністю у зарубіжних слухачів, мають постійну багаточисельну аудиторію. У 1969 Московське радіо отримало більше 85 тис. листів з 129 країн. Радянське І. періодично проводить анкетні опити зарубіжних слухачів. У одному з таких опитів, організованому в 1967 у зв'язку з 50-літтям Великої Жовтневої соціалістичної революції, взяли участь понад 23 тис. зарубіжних слухачів.
До середини 20 ст І. як особливий вигляд мовлення досягло високого рівня розвитку у всьому світі. На перше півріччя 1969 75 країн, тобто більше половини всіх незалежних держав, мали мовні програми, спеціально призначені для зарубіжної аудиторії; їх загальний середньодобовий об'єм близько 2400 години Головний вміст програм І., організовуваних радіостанціями імперіалістичних країн, складають антикомунізм, антирадянська пропаганда, поширення реакційних ідей. Про найбільші радіомовні організації капіталістичних країн див.(дивися) відповідні статті (наприклад, «Голос Америки» і ін.).
В 60—70-і рр. отримали також швидкий розвиток телепередачі, адресовані зарубіжній аудиторії (див. Інтербачення, Євробачення ).
