Інкубаційний період, інкубація (від латів.(латинський) incubo, тут — покоюся), латентний період, проміжок часу від моменту зараження до появи клінічних симптомів хвороби . Для кожної інфекційної хвороби І. п. має характерну тривалість, хоча тривалість його може вагатися залежно від кількості мікробів, що проникли в організм, їх хвороботворності, фізичного стани самого організму (попередні травми-захворювання, голодування, нестача вітамінів), місця проникнення інфекції в організм. Вакцинація, серопрофілактика і хіміотерапія подовжують І. п.
Тривалість інкубаційного періоду для деяких інфекційних хвороб
Інфекційна хвороба
Тривалість інкубаційного періоду (у добі)
найбільш часта «середня»
мінімальна
максимальна
Сказ
40
12
3—6 міс. (рідко до року)
Ботулізм
12—24часа
1—2 години
1 (рідко більше)
Бруцельоз
14
7
20-30
Черевний тиф
14
3-4
21
Вітряна віспа
11-14
10
21
Грип
2
декілька годин
3
Дизентерія
3
2 години
7
Дифтерія
5
2
7-10
Кашлюк
7-9
2
14-15
Кір
8-10
7
17 і 21 (при введенні сироватки)
Малярія
10-15
6
31 (триденна — інколи 7—11 міс.)
Паротит епідемічний (свинка)
11
9
21
Поліомієліт
7-14
3
35
Скарлатина
3-6
декілька годин
7-12
Правець
7-14
1
40 (інколи при видаленні осколків — декілька років)
Висипний тиф
12-14
6
20
Туляремія
8
1
21
Цереброспінальний менінгіт епідемічний
2-3
декілька годин
7
Ящур
4
2
6
При деяких інфекційних хворобах (кір, дифтерія і ін.) в течію І. п. відбувається виділення збудників в довкілля, що веде до зараження інших осіб. Тривалість І. п. важлива для виявлення джерела інфекції, а інколи і для встановлення діагнозу.
