Індійсько-індокитайська підобласть, Індійська підобласть, підобласть Індо-малайської зоогеографічної області суші; займає всю материкову частину області (окрім південної частини півострова малакка) і острова Цейлон, Хайнань, Тайвань і Рюкю. Фауна Індостану значно відрізняється від фауни останньої території І.-И. п., тому інколи замість І.-И. п. виділяють 2 підобласті.
Для фауни І.-И. п. в цілому характерні особливі форми їжаків, лемури лорі, деякі мавпи, у тому числі гульман і гібони, белогрудий ведмідь, медведь-губач, бамбуковий ведмідь (велика панда), панда; з парнокопитних — олені (самбар, аксис, болотний, мунтжаки і оленьки), антилопи (нільгау, вінторогая, гарна і четирехрогая, такин), буйвол, гаур і сірий бик, слон, носороги; різні види кішок (тигр, барс, димчастий леопард і ін.) і віверр. Багаточисельні гризуни (особливе сімейство сонь Platacantho-myidae, пальмові білки, летяги дикобрази, земляні щури, ряд видів звичайних щурів і ін.). Ендемічни річкові дельфіни. З птиць характерні широкороти, дикі (банкивськие) кури, фазановиє (декілька пологів), павичі, птиці-носороги, бюль-бюлі, бородастіки і ін. З плазунів ендемічний сімейство шипохвостих змій і деякі пологи з інших сімейств, декілька видів кобр, сімейство великоголових черепах і крокодили, серед яких ендемічни звичайний гавіал і алігатор, що мешкає в р. Янцзи.
Кордони підобласті на З.-В.(північний схід) і З.-З.(північний захід) невизначені, оскільки тут немає непереборних для тваринних перешкод. Тому відбувається помітне змішення з фауною Палеарктіки: з одного боку, північні (голарктичні) форми проникають на територію І.-И. п., з іншої — деякі індійські форми — далеко на С. Так, на З.-В.(північний схід) у І.-И. п. зустрічаються деякі види сімейства кротів, чужого для області в цілому, на З.-З.(північний захід) — гризуни піщанки, кулан. На С. по високих частинах Гімалаїв поширений Тибет, тобто голарктична, фауна.
