Індукційний прилад
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Індукційний прилад

Індукційний прилад електровимірювання, пристрій для вимірів електричних величин в ланцюгах змінного струму. На відміну від приладів електровимірювань інших систем, І. п. можна застосовувати в ланцюгах змінного струму однієї певної частоти; незначні її зміни приводять до великих погрішностей свідчень. У СРСР індукційні амперметри, вольтметри поширення не отримали; ватметри з початку 50-х рр. 20 ст також не випускаються. Сучасні І. п. виготовляють лише як лічильники електричної енергії для однофазних і трифазних ланцюгів змінного струму промислової частоти (50 гц ). За принципом дії І. п. аналогічний асинхронному електродвигуну : струм навантаження, проходя по робочому ланцюгу приладу, створює магнітне поле, що біжить або обертається, яке індукує струм в рухливій частині і викликає її обертання. По кількості змінних магнітних потоків, що індукують струм в рухливій частині приладу, розрізняють однопоточні і багатопотокові І. п.

  Конструктивно І. п. складається з магнітної системи, рухливої частини і постійного магніта. Магнітна система містить 2 електромагніти з сердечниками складної форми, на яких розміщують обмотки з паралельним і послідовним включенням в ланцюг навантаження; рухлива частина — тонкий алюмінієвий або латунний диск, що поміщається у полі магнітної системи; постійний магніт створює гальмівний момент (див. Лічильник електричний ) . І. п. нечутливі до впливу зовнішніх магнітних полів і володіють значною перевантажувальною здатністю.

  Літ.: Алукер Ш. М., прилади Електровимірювань, 2 видавництва, М., 1966; Попів Ст С., Електротехнічні виміри і прилади, 7 видавництво, М-код.—Л., 1963.