Індукційний насос
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Індукційний насос

Індукційний насос, магнітогідродинамічний насос (МГД-насос), що подає електропровідну рідину за допомогою електромагнітної сили, яка виникає від взаємодії магнітного поля індуктора з полем електричного струму, що індукується в середовищі, що проходить через насос. І. н. подають рідкі лужні метали при температурах до 800—1000 °С і вище. Канали І. н. зазвичай виготовляють з неіржавіючої сталі. За принципом дії І. н. аналогічний асинхронному електродвигуну, в якому обмотку ротора замінює рідкий провідник. Залежно від конструкції І. н. підрозділяють на спіральних (СИН) і лінійних. Останні бувають з плоским (прямокутного перетину) каналом, такі, що позначаються скорочено ПЛІН (мал.), і з циліндровим (кільцевого поперечного перетину) каналом, звані ЦЛІН (інколи КЛИН). Якщо каналу і індуктору, змальованим на мал.(малюнок), надати кільцеву форму, то вийде схема ЦЛІН. І. н. спірального типа відрізняються від ЦЛІН головним чином розташуванням обмотки індуктора (її витки повернені в горизонтальній плоскості на 90°) і наявністю в кільцевому каналі гвинтоподібної (спіральною) перегородки. Магнітне поле індуктора, що завдяки цьому обертається, повідомляє рідини поступальна хода уздовж головної осі. І. н. працюють на трифазному змінному струмі, мають ккд(коефіцієнт корисного дії) порядка 0,2 (СИН) і 0,5 (великі ЦЛІН). І. н. застосовують для подачі рідких металів в ядерній енергетиці, металургії і ін. областях техніки.

  Літ.: Охременко Н. М., Основи теорії і проектування лінійних індукційних насосів для рідких металів, М., 1968.

Схема плоского індукційного насоса ПЛІН: 1 — індуктор; 2 — магнітопровід; 3 — обмотка індуктора; 4 — канал; 5 — рідкий метал.