Інбридинг (англ. inbreeding, від in — в, усередині і breeding — розведення), інцухт (йому. Inzucht), схрещування близькоспоріднених форм в межах однієї популяції організмів. Найбільш тісна форма І. — самозапліднення. І. веде до зростання константної в потомстві: при І. організм, гетерозиготний по даній парі генів ( aa ), дає потомство, половина якого гетерозіготна (2 Aa ), а інша половина — гомозіготна (1 AA + 1 aa ); у другому гібридному поколінні кількість гетерозигот складе ( 1 / 2 ) 2 = 1 / 4 , в третьому — ( 1 / 2 ) 3 = 1 / 8 , в поколінні n — ( 1 / 2 ) n . При самозаплідненні всіх гетерозиготних особин популяції в кожному подальшому поколінні половина генів, що перебували раніше в гетерозиготному стані, переходить в гомозиготний стан.
В рослин (пшениці, ячменю, гороху, квасолі, перцю, цитрусових, бавовника і ін.), що самозапилюються, І. — нормальне явище. В растеній-перекрестников і тварин при І. можливий прояв дії шкідливих рецесивних генів, які в гомозиготному стані викликають часткову (сублетальні і субвітальні гени) або повну (летальні гени) загибель організмів. Шкідливий вплив І. часто виявляється, наприклад, при самозапиленні кукурудзи, картоплі або качанової капусти (зниження інтенсивності зростання плодючості, виникнення аномалії і потворності). У курей щорічне спаровування «брат ´ сестра» призводить до зниження в потомстві яйценоскості і життєздатності. У людини при браках двоюрідних братів і сестер у декілька разів зростає частота захворювань дітей багатьма спадковими хворобами, особливо — рідкими; на 24—48% частіше чим при неродинних браках, наголошується природжена потворність, мертвоворожденія і смерть в дитячому віці (див. Генетика медична,Генетика людини ). Депресія пов'язана з появою при І. особин, гомозиготних по шкідливих генах, найпомітніше виявляється в перших поколіннях, а потім дійшовши до певного рівня (інбредного мінімуму), не розвивається. Інколи і у тварин при тривалому І. удається отримати лінії, що володіють нормальною життєздатністю. Оскільки інбредниє особини стають гомозиготними і по нормальних генах, у тому числі і що обумовлює коштовні в хозяйственном відношенні ознаки, вони відрізняються стійкою здібністю до передачі коштовних властивостей потомству. Схрещування два або декілька інбредних ліній частенько приводить кгетерозису в першому гібридному поколінні, ніж широко користуються в рослинництві і птахівництві. Тетрагибріди кукурудзи — продукт схрещування чотири інбредних ліній — дають підвищення урожаю на 30—60% (в порівнянні із звичайними сортами). У тваринництві перспективне вживання топкроссов — схрещувань інбредних виробників з неродинними їм самками, І. Советський, що не піддавалися, зоотехнік М. Ф. Іванов вважав І. неодмінним елементом методики створення нових порід і застосував його при виведенні української білої породи свиней. Гомозиготність по ряду практично коштовних ознак майже в будь-якої породи тварин обумовлена прийомами вузькородинного розведення. Таким дорогою виведені високопродуктивні породи великої рогатої худоби — шортгорни і абердінангуси. І. в рослин, що самозапилюються, в природі незрідка чергується з перехресним запиленням: перший забезпечує спадкову стійкість потомства, друге — гетерозис і спадкову диференціацію. У замкнутих гірських долинах і на невеликих островах природна ізоляція дрібних популяцій рослин і тварин сприяє І. і появі рідких рецесивних форм. До таких, наприклад, відносяться виявлені Н. І. Вавіловим безлігульниє форми іржі і м'якої пшениці на Памірі, безлігульная тверда пшениця на о. Крит, скороспіла форма кукурудзи і американського бавовника — упланда в Західному Китаї.
Літ.: Дарвін Ч., Дія перехресного запилення і самозапилення на рослинному світі, М-коді.—Л., 1939; Пісарев Ст Е., Інцухт, в кн.: Теоретичні основи селекції рослин, під ред. Н. І. Вавілова, т. 1, М-код.—Л.,1935; Кисловський Д. А., Ізбр. соч.(вигадування), М., 1965; Штерн До., Основи генетики людини, пер.(переведення) з англ.(англійський), М., 1965; Борісенко Е. Я., Розведення сільськогосподарських тварин, 4 видавництва, М., 1967.
