Іван I Данилович Калита (рік народження невідомий — помер 31.3.1340), князь московський з 1325, великий князь Володимирський з 1328; син московського князя Данила Олександровича. Був жорстоким і хитрим, розумним і наполегливим в досягненні своїх цілей правителем. Зіграв велику роль в посиленні Московського князівства, збиранні російських земель довкола Москви, використовуючи в цих цілях допомогу Золотої Орди для якої він збирав з населення величезну дань. Нещадно присікав народну незадоволеність, що викликалася важкими поборами, розправлявся з політичними противниками — іншими російськими князями. Вплив І. I поширилося на ряд земель Північно-східної Русі (Тверь, Псков, Новгород і ін.). Він накопив великі багатства (звідси його прізвисько «Калита» — «кошіль», «грошова сумка»), які використовував для покупки земель в чужих князівствах і володіннях. При І. I Москва стала резиденцією митрополита «всього Русі», що мало важливе значення, оскільки церква користувалася великим ідеологічним і політичним впливом. Діяльність І. I сприяла тому, що була закладена основа політичної і економічної могутності Москви і почався економічний підйом Русі.
Літ.: Черепнін Л. Ст, Утворення російської централізованої держави в XIV—XV вв.(століття), М., 1960.
