Ібн Баттута Абу Абдаллах Мухаммед ібн Абдаллах аль-Лаваті ат-Танджі
Ібн Баттута Абу Абдаллах Мухаммед ібн Абдаллах аль-Лаваті ат-Танджі (24.2.1304, Танжер—1377, Фес), арабський мандрівник, мандруючий купець. У 1325, відправившись з Марокко в хаджж (паломництво), побував в Єгипті, Аравії, потім Ірані, Месопотамії, Сирії, Малій Азії, Криму і південних областях Росії, дійшовши до Волги; через Середню Азію і Афганістан прибув до Індії і жив там декілька років, потім відвідав Індонезію і Китай. У 1349 повернувся в Марокко. Між 1349 і 1352 їздив до мусульманської Іспанії. У 1352—53 подорожував по Західному і Центральному Судану. Опис подорожей І. Б. — коштовне, історичне джерело. Цікаві замітки І. Б. про його перебування в Золотій Орді (зокрема, в Криму і при дворі хана Узбека ), багаті відомостями економічного, етнографічного і культурно-побутового характеру. І. Б. детально описав Константинополь, в якому побував, супроводжуючи дружину Узбека — грецьку царівну. І. Б. докладно розповів про положення Ірану при Хулагуїдах, про своє перебування в Індії, де він займав пост судді при дворі делійського султана Мухаммеда Туглака. І. Б. перший повідомив детальні відомості про державу Малі і про прилеглих до нього областях.
Соч.: Voyages d''lbn Batoutah. Texte arabe accompagné d''une traduction par C. Detŕémery et B. R. Sanguinetti, v. 1—4, P., 1853—58; The travels of Ibn Battûta A. D. 1325-1354, ed. by H. A. R. Gibb., v. 1—2, Camb., 1958—62.
Літ.: Тізенгаузен Ст Р., Збірка матеріалів, що відносяться до історії Золотої Орди, М. — Л., 1941; Крачковський І. Ю., Ізбр. соч.(вигадування), т. 4, М. — Л., 1957, с. 416—30; Die Reise des Arabers Ibn Batûta durch Indien und China (14. Jahrhundert), Hamb., 1911.
