Ібн Зайдун Абу-ль-Валід Ахмед ібн Абдаллах аль-Махзумі (1003, Кордова, — 1071, Севілья), іспано-арабський поет. Здобув традиційну мусульманську освіту. Його диван — одна з небагатьох збірок іспано-арабської поезії, що дійшли до наших днів. У нім містяться панегіричні, елегійні і ліричні вірші, кращі з яких написані в період знегод і поневірянь. Прославився також як блискучий стиліст-прозаїк, що часто удавався до римованої прози і гіпербол. У своїй творчості І. З. залишався вірний традиціям арабської літератури східних областей Халіфату, хоча і випробував деякий вплив арабської андалусськой поезії (див. Арабська культура, розділ Література).
Соч.: Диван, Каїр, 1932.
Літ.: Крачковський І. Ю., Ізбр. соч.(вигадування), т. 2, М-код — Л., 1956; аль-Фахурі Х., Історія арабської літератури, т. 2, М., 1961; Cour A., Un poète arabe d’andalousie, Ibn Zaidoun, Constantine, 1920.
