Ібн Гебіроль Соломон бен Ієгуда [араб. Абу Айюб Сулейман ібн Яхья ібн Джебіроль, латинізоване — Авіцеброн (Avicebron, Avencebrol, Avicebrol)] (близько 1021, Малага, — 1055 або 1070, Валенсія), єврейський поет і філософ. Його поетична творчість на староєврейській мові (івриті) зіграла важливу роль в загальному оновленні єврейської поезії в арабській Іспанії 10—11 вв.(століття) Твори І. Р. відносяться до різних ліричних жанрів; найважливіше — містична поема «Вінець царства». Філософський трактат «Джерело життя» було написане на арабській мові; оригінал не зберігся (лат. пер.(переведення) «Fons vitae», ed. С. Bäumker, fasc. 1—3, 1892—95). І. Р. тяжів до неоплатонічеському пантеїзму, але, на відміну від неоплатоников, надавав набагато більше значення матерії, яку розглядав як субстанцію не лише тілесного, але і духовного. Запозичене з античної філософської традиції протиставило матерії і форми доводиться І. Р. аж до рівня бога, причому якщо форма інтерпретується як творіння волі бога (І. Р. належить вельми яскраве вчення про природу волі), то матерія виявляється безпосереднім виділенням суті бога і тому божественнєє, чим форма. Це зближення бога і матерії в І. Р. було сприйнято згодом Дж. Бруно. Трактат І. Р. не дістав резонансу на єврейському і ісламському світі і продовжував жити лише в християнській схоластичній традиції як вигадування загадкового араба або християнина Авіцеброна; лише у 19 ст було доведено тотожність цього філософа з єврейським поетом І. Р.
