«Чергові завдання радянської влади», робота Ст І. Леніна, в якій намічений план будівництва основ соціалістичної економіки, визначені дороги і методи цього будівництва. Первинний варіант статті він продиктував 23—28 березня 1918. (Робота полягала, імовірно, з 10 глав. Частина 4-ої глави, а також глави 5—9-я і почало 10-й вперше опубліковані в 36-м-коді томі 5-го видання Повного зібрання творів. Глави 1—3-я і почало 4-й доки не розшукані.) У опублікованих главах міститься глибокий теоретичний аналіз розвитку Великої Жовтневої соціалістичної революції, розкривається величезне значення економічних завдань і правильного керівництва народним господарством в період переходу від капіталізму до соціалізму. 7 квітня Ленін виклав основні положення статті на засіданні ЦК РКП (б), який доручив йому підготувати тези з даного питання. 26 квітня «Тези про завдання Радянської влади зараз» були обговорені Бюро ЦК РКП (б) і 28 квітня опубліковані в «Правді» і в Додатку до «Ізвестіям ВЦИК» під назвою «Про. з. С. в.», потім видані окремою брошурою. 29 квітня «Тези» схвалив ВЦИК, 3 травня ЦК РКП (б) затвердив їх і поклав в основу всієї партійної і державної роботи. (У 1918 робота була видана англійською мовою в Нью-Йорку, французькою мовою в Женеві; скорочений її виклад німецькою мовою — в Цюріху під назвою «На інший день після революції».)
Після завоювання влади і виходу Радянської Росії з імперіалістичної війни (див. Брестський світ 1918 ) перед партією встало завдання використовувати мирний передих для відновлення зруйнованого війною господарства і економічного підйому країни. Ленін вказував на необхідність налагодити управління народним господарством в загальнодержавному масштабі; створити умови, при яких буржуазія не могла б ні існувати, ні виникати знов; реорганізувати економіку на соціалістичних початках. Першочерговим завданням було налагодження державного обліку і контролю над виробництвом і розподілом продуктів, без чого не можна було розраховувати на перемогу соціалізму над капіталізмом, особливо в країні з переважанням в народному господарстві дрібнотоварного виробництва, збереження, що служило базою, і відродження капіталізму. «Йдеться про зміні центру тягарі нашої економічної і політичної роботи, — писав Ленін. — До цих пір на першому плані стояли заходи щодо безпосередньої експропріації експропріаторів. Тепер на першому плані стає організація обліку і контролю в тих господарствах, де вже експропріюють капіталісти, і у всіх останніх господарствах» (Повне зібрання творів, 5 видавництво, т. 36, сторінка 176). Всенародний облік і контроль були тією зброєю пролетарської держави, за допомогою якої можна було надати планову, регулюючу дію на дрібнотоварне виробництво. Для боротьби з дрібнобуржуазною стихією, для організації обліку і контролю Ленін пропонував використовувати споживчу кооперацію і елементи держкапіталізму. Найважливішим, найголовнішим для перемоги нового суспільного устрою він рахував підвищення продуктивності праці. Необхідними умовами для цього є: розвиток важкої індустрії — фундаменту соціалізму, підвищення культурного і освітнього рівня населення, виховання свідомої трудової дисципліни, організація соціалістичного змагання. Для підйому крупної промисловості і підвищення продуктивності праці він пропонував використовувати буржуазних фахівців різних галузей знань і техніки, поки не будуть підготовлені нові кадри з середовища трудящих. Перед партією ставилося завдання всемірно залучати буржуазних фахівців на сторону Радянської влади, створювати їм кращі матеріальні умови, терпляче виховувати їх. Поряд з цим потрібно було виявляти і сміливіше висувати талановитих організаторів з народу.
Ленін роз'яснював, що соціалізм можна створити лише працею мільйонів трудящих. Партія повинна була організувати маси, показати їм принципово нове призначення і характер праці. Ленін визначив і головне гасло в початковий період соціалістичного будівництва: «Веди акуратно і сумлінно рахунок грошей господарюй економно, не ледарюй, не крадь, дотримуй строгу дисципліну в праці...» (там же, сторінка 174). Замість старої дисципліни палиці і голоду необхідно було створити свідому дисципліну, розвинути масову самодіяльність і ініціативу. Основним методом виховання нової дисципліни повинне було стати переконання. Цій же меті служили строгий контроль за мірою праці і мірою вжитку, матеріальна зацікавленість кожного працівника в результатах своєї праці; у той же час не виключалися і заходи примусу до ледарів і горлохватів.
Важливе місце у вихованні нової дисципліни відводилося змаганню. Велике значення Ленін надавав гласності в змаганні, оскільки сила трудового прикладу вперше діставала можливість надавати масову дію. Він вказав і основний метод управління народним господарством — принцип демократичного централізму, який означає поєднання централізованого керівництва економікою з сторони держави і єдиноначальності на виробництві з активною, свідомою участю мас в господарському житті. Особливу увагу Ленін приділив питанню про роль диктатури пролетаріату. Він закликав партію і робочий клас невпинно працювати над зміцненням Радянської влади — державної форми диктатури пролетаріату, розширювати зв'язки Рад з масами трудящих, кріпити союз робочого класу і селянства трудящого як вирішальної умови будівництва соціалізму.
В роботі були намічені деякі основні межі економічної політики, що отримала назву нової економічної політики, до якої партія перейшла після закінчення Громадянської війни 1918—20 (заміна контрибуцій помайновим і прибутковим податком, використання держкапіталізму для підйому продуктивності праці, налагодження економічного зв'язку робочого класу з селянством монополія зовнішньої торгівлі і ін.).
Ленінськими ідеями, розвиненими в роботі (наукова оцінка перспектив розвитку народного господарства країни, розгортання соціалістичного змагання, зміцнення трудової і господарської дисципліни, правильне поєднання матеріальних і моральних стимул-реакцій до праці), КПРС керується і в умовах будівництва комуністичного суспільства.
Робота Леніна в СРСР видавалася 172 рази накладом 6656 тис. екземплярів на 53 мовах (дані на січень 1973); за кордоном — 74 рази (1970).
Літ.: Ленін Ст І., Первинний варіант статті «Чергові завдання Радянської влади», Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 36; його ж, Чергові завдання Радянської влади, там же; Історія Комуністичної партії Радянського Союзу, т. 3, кн. 2, М., 1968.
