«Розжарювала і Дімна», літературно-дидактичний пам'ятник на арабській і персидській мовах. Сходить до індійської книги «Панчатантра», яка в 6 ст була перекладена среднеперсидський мовою і отримала назву «Розжарювала і Дімна» (по іменах двох шакалів, що діють в першій главі). Арабський переказ здійснений в 8 ст персом Ібн аль-Мукаффа і надалі неодноразово версифіцировался. Персидське перекладення у віршах зроблене Рудаки в 10 ст (проте від нього збереглося лише невелике число віршів), Насраллахом Абу-ль-Маалі в 1144, Хусейном Ваїзом Кашифі («Світила Канопа») в 16 ст і ін.
В 1081 Сімеон син Сифа з сирійської версії перевів «До. і Д.» на грецьку мову під назвою «Стефаніт і Іхнілат» («Увінчаний і Слідопит» — невдале тлумачення арабських імен Розжарювала і Дімна); з грецького варіанту згодом був виконаний давньослов'янський. У 13 ст арабська версія була перекладена іспанською і староєврейською мовою, а потім на латинський (14 ст) і німецький (1470), пізніше з'являються переклади французькою, англійською і російською мовою (1762). Існують переведення на турецькому, узбецькому, татарському, малайському і ін. мовах народів Сходу.
Сюжети «До. і Д.» неодноразово використовувалися в творах художньої літератури.
Публ.: Книга Калілаh і Дімнаh, пер.(переведення) з араб.(арабський) М. О. Аттая і М. Ст Рябініна, М., 1889; Розжарювала і Дімна, пер.(переведення) з араб.(арабський) І. Ю, Крачковського я І. П. Кузьміна, вступ. ст. і прим.(примітка) І. Ю. Крачковського, М., 1957.
