«Рейкова війна»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Рейкова війна»

«Рейкова війна», 1) дії партизан в тилу противника з метою порушення роботи його ж.-д.(железнодорожний) транспорту і виводу з буд що перевозяться по залізниці живої сили, бойової техніки і матеріальних засобів. 2) Найменування крупної операції, проведеної радянськими партизанами під час Великої Вітчизняної війни 1941—1945, — в серпні — вересні 1943 на окупованих територіях РРФСР, БССР і частини УРСР з метою виводу з буд же.-д.(железнодорожний) комунікацій противника. У червні 1943 ЦК КП(б) Білорусії висунув план одночасного масового руйнування ділянок залізниць на окупованій території республіки. Центральний штаб партизанського руху (ЦШПД) залучив до виконання цього плану, окрім партизан Білорусії, ленінградських, калінінських, смоленських, орловських і частина українських партизан. Операція «Р. в.» була пов'язана з планами Ставки Верховного Головнокомандування по завершенню розгрому німецько-фашистських військ в Курській битві 1943, проведенню Смоленській операції 1943 і настання з метою звільнення Лівобережної України. 14 липня ЦШПД був відданий наказ на проведення операції «Р. ст». Місцеві штаби партизанського руху і їх представництва на фронтах визначили ділянки і об'єкти дій кожному партизанському формуванню. Партизани забезпечувалися вибуховими речовинами, детонаторами, на «лісових курсах» проводилися заняття у мінноподривному справі, на місцевих «заводах» добувався тол з трофейних снарядів і бомб, в майстернях і кузнях виготовлялися кріплення толових шашок до рейок. Активно велася розвідка на залізницях. Операція почалася в ніч на 3 серпня і тривала до середини вересня. Дії розвернулися на місцевості протяжністю близько 1000 км. по фронту і 750 км. в глибину, в них брало участь близько 100 тис. партизан, яким допомагало місцеве населення. Потужний удар по ж.-д.(железнодорожний) лініям був несподіваним для ворога, який протягом деякого часу не міг організовано протидіяти партизанам. В ході операції було підірвано близько 215 тис. рейок, пущено під укіс багато ешелонів, підірвані залізничні мости і станційні споруди. Масове порушення ворожих комунікацій значно утруднило перегрупування відступаючих військ противника, ускладнило їх постачання і тим самим сприяло успішному настанню Червоної Армії.

  Літ.: Радянські партизани [М., 1961]; Війна в тилу ворога, ст 1, М., 1974; Ліпіло П. П., КПБ — організатор і керівник партизанського руху в Білорусії в роки Великої Вітчизняної війни, Мінськ, 1959; Шевердалкин П. Р., Героїчна боротьба ленінградських партизан, Л., 1959.

  Ст Н. Андріанов.