«Ножиці цін»
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Ножиці цін»

«Ножиці цін» , термін, що характеризує результати порівняльного аналізу динаміки цін на товари, що продаються і купуються товаровиробниками за певний період, і показуючий розрив («ножиці») між цими цінами. Найчастіше застосовується при вивченні руху цін у сфері обміну продукцією між промисловістю і сільське господарством. Зазвичай використовується, щоб показати нееквівалентність обміну між містом і селом. «Н. ц.» можуть «розширюватися» або «звужуватися» залежно від конкретних тенденцій в русі цін на продовольство і сировину, що реалізовується з.-х.(сільськогосподарський) виробниками, з одного боку, і на товари, ними що набувають у промисловців для виробничого і невиробничого вжитку, — з іншою. Проблема «Н. ц.» найбільш загострюється в періоди первинного накопичення капіталу, індустріалізації (зокрема, сільського господарства), під час криз, воєн і т.д. Чим вище доля сільського господарства в національному доході тієї або іншої країни, тим важливіше і актуальніше економічне і соціальне значення проблеми «Н. ц.». Особливо характерні «Н. ц.» для капіталістичної економіки. Для характеристики «Н. ц.» найчастіше користуються т.з. паритетним співвідношенням цін (відношення індексу цін на з.-х.(сільськогосподарський) продукти до індексу цін, що сплачуються фермерами за товари і послуги; за основу для порівняння при цьому береться який-небудь рік або період часу у минулому, коли вказане співвідношення цін було відносно еквівалентним; у США, наприклад, таким періодом вважається 1910—1914). У 1920 паритетне співвідношення доходів і витрат фермерів США (при 1910 — 14 = 100) складало 99%, в 1930—83%, в 1940—81%, в 1950—101%, в 1960—80%, в 1970—72%. Отже, для всього періоду з 1910 по 1970 «Н. ц.» в сільському господарстві США «розширювалися» і лише в окремі періоди (1916—19, 1942—52) вони «звужувалися» до рівня 1910. У роки після 2-ої світової війни 1939—45 під впливом агробізнесу в розвинених капіталістичних країнах (США, ФРН(Федеральна Республіка Німеччини), Франція, Великобританія і ін.) «Н. ц.» стали одним з головних методів витіснення дрібних і середніх фермерів із з.-х.(сільськогосподарський) виробництва. Великий промислового і торговельно-фінансовий капітал, проникаючи в сільське господарство через організацію аграрно-промислових об'єднань, використовуючи досягнення науково-технічної революції і механізм державного регулювання сільського господарства, все більше розоряє т.з. нежиттєздатні родинні ферми. Такі ферми, як правило, не витримують «розширення» «Н. ц.» між цінами на з.-х.(сільськогосподарський) продукцію (навіть якщо вони і декілька зростають і гарантуються державою) і цінами на все потужнішу, всілякішу і дорожчу техніку і устаткування, вироблювані промисловими монополіями. Фермери вимушені або вирушати з сільського господарства, або втрачати свою незалежність і переходити в повне підпорядкування до промислових фірм, що підпорядковують фермерські господарства. З падінням долі сільського господарства в національному доході і зростанням інтеграції цієї галузі з промисловістю і торгівлею «Н. ц.» в окремі періоди можуть скорочуватися. У міру формування аграрно-промислового комплексу крупні і найбільші фермери в умовах безперервної концентрації виробництва перебудовують свої господарства за типом промислових фірм, усе більш набуваючи меж сучасних монополій. Для таких ферм-фабрик, з.-х.(сільськогосподарський) корпорацій і об'єднань проблема «Н. ц.» поступово модифікується в звичайну проблему конкурентної боротьби.

  В перехідний період від капіталізму до соціалізму також може загострюватися проблема «Н. ц.». У СРСР, наприклад, у відновний період утворилися «Н. ц.»: існували високі ціни на промислові товари і низькі на з.-х.(сільськогосподарський) продукцію. Сільське господарство тоді було найважливішим джерелом накопичень для розвитку промисловості, яка у міру зростання ставала самостійним джерелом накопичення, що дозволило Радянській державі значно звузити «Н. ц.». Підвищення закупівельних цін на з.-х.(сільськогосподарський) продукцію ліквідовувало проблему «Н. ц.».

  Літ.: Роль робочого класу в соціалістичному перетворенні села в СРСР. [Сб. ст.], М., 1968, с. 171—231; Політична економія сучасного монополістичного капіталізму, т. 1, М., 1970, гл.(глав) 12; Шильдкрут Ст А., Сучасний капіталізм: проблеми цін, М., 1972, гл.(глав) 7.

  Ст А. Морозів.