«Народного права» партія
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

«Народного права» партія

«Народного права» партія, революційно-демократична організація, що існувала в кінці 19 ст в Росії. Оформилася на з'їзді в Саратові у вересні 1893. Ставила за мету об'єднання революційних і опозиційних сил для знищення самодержавства. У організацію входили видні учасники народницького і народовольчеського рухи — М. А. Натансон, Н. С. Тютчев, А. Ст Гедеоновський, О. Ст Аптекман, Н. М. Флеров, Ст А. Бодаєв, Г. Ф. Здановіч і ін. публіцисти і письменники — П. Ф. Миколаїв, А. І. Богданович, Н. Ф. Анненський, М. А. Теслярів, М. П. Міклашевський, Ст А. Гольцев, близькі до неї були Н. К. Міхайловський і В. Р. Короленко. Групи «Н. п.» п. існували в Петербурзі, Москві, Орлові, Саратові, Н. Новгороді, Пермі, Катеринбургу, Уфі, Баку, Тбілісі, Ростові-на-Доні, Харкові і ін. містах. Вони вели пропаганду в нелегальних кухлях інтелігенції, серед учнів, робітників, в легальних просвітницьких установах створили друкарню в Смоленську, де були віддруковані «Маніфест» партії і брошура «Насущне питання». У них висувалися вимоги показного правління на основі загального голосування, свободи віросповідання, друку, зборів, недоторканості особи і політичного самовизначення націй. Питання тактики, економічні вимоги (зокрема, аграрне питання) передбачалося поставити в партійному друкарському органі, що готувався. У квітні 1894 арешти у ряді міст ліквідовували центр партії, друкарню і деякі місцеві групи. Уцілілі народоправці (Богданович, Міклашевський і ін.) підготували і здалека в 1896—98 номер газети «Боротьба», листівки до страйкуючих робітників, брошури «Перший рік Миколи II», «Пам'яті М. Ф. Вітровий», два номери збірки «Наш час». В. І. Ленін цінував прагнення народоправців створити демократичну опозицію уряду, їх політичний радикалізм, звільнення від деяких ілюзій народництва . Але він відзначав невизначеність їх поглядів і вважав помилкою зроблену ними спробу об'єднати в одній партії соціалістів і несоциалістов. На початку 20 ст багато колишніх народоправців стали есерами, деякі соціал-демократами, енесамі і кадетами.

  Літ.: Ленін Ст І., Полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 1, с. 301—04, 343—46; т. 2, с. 439—40, 445, 452—53, 543—50; Широкова Ст Ст Партія «Народного права», Саратов, 1972.

  Ст Ст Широкова.