Народне озброєне повстання в Румунії 1944
 
а б в г д е ж з и й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я
 

Народне озброєне повстання в Румунії 1944

Народне озброєне повстання в Румунії 1944, антифашистське повстання трудящих, в ході якого була повалена військово-фашистська диктатура І. Антонеську . Успіх повстання, що почалося в умовах настання Радянської Армії, був обумовлений розгромом Сов. Армією фашистських військ під Яссами і Кишиневом (див. Яссько-кишинівська операція 1944 ). Підготовку до повстання і керівництво їм здійснювала Комуністична партія Румунії (КПР), за ініціативою якої влітку 1943 був створений Патріотичний антигітлерівський фронт . Весной 1944 була досягнута угода про єдність дій між КПР і З.-д. партією; у червні 1944 створений Військовий комітет. 20 червня 1944 було підписано угоду про створенні Національно-демократичного блоку — тимчасовій політичній коаліції національно-ліберальною, Национально-цараністськой, Комуністичної і Соціал-демократичної партій, усунення диктаторського режиму Антонеську і вихід Румунії, що мало на меті, з блоку фашистських держав. КПР створювала в підпіллі бойові патріотичні загони, проводила роботу в румунських військових частинах. Повстання почалося 23 серпня 1944. У королівському палаці були арештовані Антонеську і ін. члени фашистського уряду. Патріотичними загонами і з'єднаннями румунської армії, що перейшли на сторону повстанців, в Бухаресті були зайняті радіостанція, урядові установи і ін. важливі об'єкти. 24 серпня Румунія припинила військові дії проти антигітлерівської коаліції. 24—30 серпня велися наполегливі бої проти німецько-фашистських частин в Бухаресті, долині Прахови і ін. районах. Вступ 31 серпня до Бухаресту Радянської Армії, що завершила розгром гітлерівських військ в Румунії, закріпило перемогу повстання. Народне озброєне повстання 1944 поклало початок народної революції до Румунії. День 23 серпня — національне свято в СРР(Соціалістична Республіка Румунія).

  Літ.: Історія Румунії, [т. 2] — 1918—1970, М., 1971; Лебедев Н. І., Падіння диктатури Антонеську, М., 1966; August''44. Culegere de Studiï, Buc., 1971.

  А. А. Язикова.